ОЙ ОДДАВАЛА ТА Й МАТИ ДОЧКУ
Категории
Оригинал
Ой оддавала та й мати дочку
В чужую стороночку.
Як оддавала та й наказала.
Щоб сiм лiт не бувала.
Побула рочок, побула другий,
На третiй заскучала,
Пiдняла крильця щирого серця,
До батенька полинула.
Ой сяду-паду в батьковiм саду
На крайнiй черешеньцi,
Ой буду кувати, не вимовляти,
Щоб не пiзнала мати.
Ой ходить стрiлець та рiдний братець,
Хоче галоньку вбити,
Матiнка ходить, рученьки ломить:
— Не бий, синоньку, галки,
Бо тiй галоньцi, як моïй доньцi
В чужiй сторонцi.
