ЗАСВIТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ

Категории

Суспiльно-Побутовi Пiснi ()

Оригинал

Засвiт встали козаченьки В похiд з полуночi, Заплакала Марусенька Своï яснi очi. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися. Стоïть мiсяць над горою, Та сонця немає, Мати сина в дорiженьку Сльозно проводжає. Прощай, милий мiй синочку, Та не забувайся, За чотири недiленьки Додому вертайся! Ой рад би я, матусенько, Скорiше вернуться, Та щось кiнь мiй вороненький В воротях спiткнувся. Ой Бог знає, коли вернусь, У яку годину. Прийми ж мою Марусеньку, Як рiдну дитину. Прийми ж ïï, матусеньку, Бо все в божiй волi, Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу у полi! Яка ж бо то, мiй синочку, Година настала, Щоб чужая дитиночка За рiдную стала? Засвiт встали козаченьки В похiд з полуночi, Заплакала Марусенька Своï яснi очi