ТИ ЗРIКСЯ МОВИ РIДНОÏ
Дмитро Павличко ()
Ти зрiкся мови рiдноï. Тобi
Твоя земля родити перестане,
Зелена гiлка в лузi на вербi
Вiд доторку твого зiв'яне!
Ти зрiкся мови рiдноï. Ганьба
Тебе зустрiне на шляху вузькому...
Впаде на тебе, наче снiг, журба —
Ïï не понесеш нiкому!
Ти зрiкся мови рiдноï. Нема
Тепер у тебе роду, нi народу.
Чужинця шани ждатимеш дарма —
В твiй слiд вiн кине смiх — погорду!
Ти зрiкся мови рiдноï...