ДРИЖАННЯ ДУШI
Категории
Оригинал
Так ходила по алеï, та займати я не мiг! Чистий ангел — бiлоснiг!.. Млiв я, дивлячись на неï, плили сльози з вiч моïх, заросив я слiдки нiг...Поверталась, усмiхалась –
Та займати я не мiг!...
Та й над море сiла, пала — задивилась сумно вдаль. Так на мене мала жаль — в шумi моря щось спiвала, з личка iскрилась печаль i мигтiла, як опаль...
То тремтiла, то краснiла,
То глядiла сумно вдаль...
Нагло пирхла щебетушка, вже займити я не мiг! А лишила, мов на смiх, бiлу шарфу з капелюшка — плили сльози з вiч моïх, цiлував я слiдки нiг...
Улетiла пташка бiла,
вже займати я не мiг!
