Поцiлуєш, рiзко i суворо

Категории

  1.   1 Олег Ольжич

Оригинал

Є. П.
Поцiлуєш, рiзко i суворо,
А в очах — морозяна блакить,
А в очах — розриви i простори...
Ет, не нам, товаришу, любить!
Ще зiницi тугою розкритi
I сухi тривого. уста
(Скорострiли мовкнуть, перегрiтi,
I кiннота лаву розгорта...)
В ухах досi ще п'янюче-лунко
Дзвiн копит i скреготи землi...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Хай дарують: в нашiх поцiлунках
Нашi хижi, спрагненi шаблi.

Подякувати Помилка?

Дочати пiзнiше / подiлитися