ПIСНI-IГРИ МАК
Усна Народна Творчiсть ()
Нумо гратися в мак! А це така гра, що й наспiваєшся, i в танку находишся, i наговоришся, ще й мак навчишся вирощувати. Бо так до ладу все розкаже бравий козачок про той мак, що всяк усе враз запам'ятає.
Козачок — це той, кого вибрали в коло, i вiн усе, що коло маку роблять, рухами показує. Взявшись за руки, всi ходять круг нього, спiваючи:
Ой на горi мак,
Пiд горою так,
Мак, маки, макiвочки,
Золотiï голiвочки,
Станьте ви так, як зелений мак.
А коли проспiвали, спиняються й кажуть:
Козачок, чи виорав на мачок?
Козачок, звичайно, вже це зробив i показати, як це роблять, устиг, бо зразу ж весело озивається:
Виорав!
Тодi знов ходять кружка й спiвають ту саму пiсеньку. Проспiвавши, спинятися й питають:
Козачок, чи посiяв мачок?
I бравий козачок одказує:
Посiяв!
Почувши це, коло знову спiває, ходячи. Бо й як же не спiвати, не тiшитися, маючи такого меткого козачка! Спитали його далi, чи посходив мачок, а потому — чи пора його полоти, а далi, чи цвiте, чи поспiв. I щоразу так ïмо спiвали з радощiв, бо жвавий козачок усього доглянув, усе знав i все встигав поробити коло мачку. Та ще й показував, як усе те робиться.
Нарештi спитали:
Козачок, чи пора брати мачок?
—
Пора!
— озвався вiн.
Тодi всi пiдбiгли до нього i зачали жартома турчати у вуха, всяк собi:
Славний козачок! Бравий козачок! Жвавий козачок!
З тiєï похвали козачок геть засоромився, прохопився попiд руками i втiк!
Довелося другого на його мiсце вибирати.
