НАРОДНИЙ ЕПОС Про Бондарiвну
Категории
Оригинал
А в городi славнославцюСидить дiвок купка,
Межи ними Бондарiвна,
Як сиза голубка.
Як над'ïхав пан Каньовський
Та й, паночку взявши,
Обiйняв вiн Бондарiвну
Та й поцiлувавши.
Не можеш ти, пан Каньовський,
Мене цiлувати,
Тiльки можеш, пан Каньовський,
Мене роззувати.
Як почули добрi люди,
Та й сказали тихо:
Тiкай, тiкай, Бондарiвно,
Буде тобi лихо!
Ой тiкала Бондарiвна
Помежи крамницi,
А за нею пан Каньовський
Стрiляє з рушницi.
Ой, чи хочеш, Бондарiвно,
Ти за мною жити?
Ой, чи пiдеш, ой, чи пiдеш
В сирiй землi гнити?
Ой тiкала Бондарiвна
Помежи крамницю,
Встрiлив забив Бондарiвну,
Як перепилицю.
Як покотить пан Каньовський
По столi дукати:
Оце тобi, старий Бондар,
За твоï бояри.
Ой на тобi, старий Бондар,
Тай дукатiв бочку.
Оце тобi, старий Бондар,
За хорошу дочку.
Ой лежала Бондарiвна
Сутки i годину,
Поки ïй пан Каньовський
Зробив домовину.


