ОЙ ЯСНЕ СОНЦЕ ВИСОКО СХОДИТЬ

Категории

1.   1 Народна Лiрика

Оригинал

Ой ясне сонце високо сходить,
А низенько заходить,
Чогось, братця, да чумацький отаман
По дорiжечках ходить.
Ой да бiлi ручки ломить,
Й вiн словесно й говорить,
Ой що з-пiд гаю,
Та з пiд темного лiсу
Розбiйники виïжджають,
Що найстарший превражний син розбiйник
На сивому конi грає,
Ой що вiн грає, виграває,
Вiн до валки привертає:
Ой здоровi, превражiï сини,
Ой здоровi ночували!
Ой скажiть же превражiï сини,
Де ж ваш чумацький отаман?
Наш отаман сидить мiж возами,
Умивається дрiбними.
Ой ви, хлопцi, ви, добрi молодцi,
Ой берiть же дрюки в руки
Та й бийте розбiйникiв,
Тай бийте, не робiйте!
Хлопцi встали, дрюки взяли
I побили й пов'язали
Й на новi вози поклали,
I повезли в город Полтаву,
I зробили собi славу,
Що сорок ще й чотири,
А десяти не побила.