Ïхав козак за Дунай
Семен Климовський ()
Ïхав козак за Дунай,
Сказав: — Дiвчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!
— Постiй, постiй, козаче,
Твоя дiвчина плаче,
Як ти мене покидаєш, —
Тiльки подумай!
— Бiлих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з вiйни зi славою
К собi ожидай!
— Не хочу я нiчого
Тiльки тебе одного,
Ти будь здоров, мiй миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
Оставайся молода!
Я приïду, як не сгину,
Через три года!
Тебе ж , мила, не забуду,
Поки жив на свiтi буду.
Коли умру на вiйнi –
Поплач обом нi!
