Я радо йду у твiй полон
Категории
1966р.
Оригинал
Я радо йду у твiй полон,в зiницi звабливi i темнi.
Iз човникiв твоïх долонь
стiкає сонця мед на мене.
I виростає маєво густе,
ростуть над нами дивнi трави.
I пахнеш ти, як синiй степ,
омитий свiжими вiтрами...
А потiм понесеш в очах,
в зiницях
радiсть невгасиму,
що в травах
травень нас звiнчав,
що дав нам сподiвання сина.


