Я свiт увесь сприймаю оком
Категории
Оригинал
Я свiт увесь сприймаю оком,бо лiнiю i цвiт люблю,
бо рала промiннi глибоко
урiзались в мою рiллю.
Люблю слова ще повнодзвоннi,
як мед, пахучi та п'янкi,
слова, що в глибинi бездоннiй
пролежали глухi вiки.
Епiтет серед них — як напасть:
уродиться, де й не чекав,
i тiльки ямби та анапест
потроху бережуть устав.
Я славлю злотокосу осiнь,
де смуток мiй — немов рубiн,
у перстень вправлений; ще й досi
не випав з мого серця вiн.
Дивлюся й слухаю: прозоро
спiває стумiнь битiя,
i вiриться, що скоро-скоро
так само заспiваю я.
1925. ПРОРОСТЕНЬ, 1919-1926.


