ТЕПЛОТА РОДИННОГО IНТИМУ

Категории

1.   1 Чернiлевський Станiслав

Оригинал

Теплота родинного iнтиму.
Ще на шибах досвiток не скрес.
Встала мати. Мотузочком диму
Хату прив'язала до небес.
Весело i з ляком серед печi
Полум'я гуляє по гiллю.
Ковдрою закутуючи плечi,
Мати не пита, чому не сплю.
Вже однак зникає гiркотина,
Не катує серце печiя.
Знову я малесенька дитина,
Мати знає бiльше, анiж я.
Матерi розказувать не треба,
Як душа свiтлiє перед днем
В хатi, що прив'язана до неба
Свiтанковим маминим вогнем.