СВIТ ЗБУРИЛИ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКIÏ СЛЬОЗИ
Категории
Оригинал
Пожалься, боже, що свiт закурився —Се ти за нашi грiхи розгнiвився.
Брат брату ворог, до батька синове
Не мають вiри, бояться обмови.
Своєï тiнi жахаються люди —
Грiхи се чинять, пануючи всюди.
Мерщiй вдавайтесь усi до покути!
Не бiйтесь бiльше зловiсноï скрути!
Господь вам спокiй, всiм милий, поверне,
Лице ласкаве од вас не одверне.
Що в морi хвилi, то бiди на свiтi,
Пiд ними мало хто може вцiлiти,
А як вцiлiєш в навальностях моря,
Зазнати можеш од ближнього горя.
Дай, боже, людям святу твою згоду,
Тривалу зливу змiни на погоду!
На Украïнi
Весь час хтось гине, Вкраïна морем
Стає червоним.
Хто сам — потоне, в гуртi — переборе!
Хай Украïна
Стає єдина! Татарин згине!
Нехай на згоду
Склада угоду любить русина.
Дай, боже, згоду святу Вкраïнi,
Нехай Вкраïна у сiчi не гине!
Вже досить кровi в краю сiм пролито,
Невинних в ньому без лiку побито.
Нехай медовi й молочнi потоки
Його простори затоплять широкi!
Покруш, наш боже, мечi i гармати,
Дай iз них дзвони гучнi вiдливати,
Нехай розносять хвалу тобi щиру
За те, що дав ти зазнати нам миру,
Що пожаданий нам спокiй даруєш,
Бо нашу сталiсть у вiрi цiнуєш.
Дай, боже, миру, най рани загою —
Всяк миру прагне по довгому бою
