КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/ROSIYSKA/OSIF_OLEXANDROVICH_BRODSKIY/iz_listiv_do_rimskogo_2.dhtml

	IЗ ЛИСТIВ ДО РИМСЬКОГО ДРУГА orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4977
 В Марцiала (Фрагменти)
 Нинi вiтер дме i хвилi з перехльостом.
 Скоро осiнь, все мiняється в окрузi.
 Змiна фарб зворушливiша, Постуме, нiж обнова найгарнiша на подрузi.
 Лиш до певноï межi нам дiва мила далi лiктя чи колiн немає ради.
 Яка ж радiсна краса, що поза тiлом: нi обiйми неможливi, анi зрада!
 Надсилаю тобi, Постуме, цi книги.
 Що в столицi? Мяко стелять? Спати жорстко? Що там Цезар поробляє? Все iнтриги?
 Все iнтриги, ймовiрно, та обжерство.
 Я сиджу в своïм саду, горить свiтильник.
 Нi коханки, нi дiтей, анi дорослих.
 Замiсть слабих свiту цього або сильних лиш комах дзижчання суголосне.
 Тут купець лежить iз Азiï. З тямкових був купець цей дiловий та невiдвертий.
 Вiд пропасницi помер. В торгових справах з Азiï приплив, а не за смертю.
 Поруч з ним легiонер пiд грубим кварцем.
 65ЙОСИФ БРОДСЬКИЙ.Iз Листiв до римського друга
 В грiзних битвах вiн Iмперiю уславив.
 Скiльки раз могли убити! Вмер вiн старцем. Навiть в цьому не iснує жодних правил.
 Справдi, Постуме, хай курка це не птиця, та з курячими мiзками буде горе.
 Якщо випало в Iмперiï родитись, краще жити у провiнцiï, де море.
 I вiд Цезаря далеко, й вiд наруги.
 Лабузнитися не треба, i не лають.
 Кажеш ти, що всi намiсники злодюги?
 По менi, хай радше крадуть, нiж вбивають. Прожили життя ми бiльшу половину.
 Як сказав старенький раб бiля таверни: Озираючись ми бачим лиш руïни.
 Погляд, звiсно, дуже варварський, та вiрний. Був у горах, зараз пораюсь з букетом.
 Вазу гарную знайду, i води наллю у неï…
 Як там в Лiвiï, мiй Постуме, чи де там?
 Та невже ми й досi там воюєм?
 Памятаєш у намiсника сестриця?
 Худорлява, але з повними ногами.
 З нею спав ти… Вiднедавна стала жриця.
 Жриця, Постуме, спiлкується з богами. Приïжджай, вина хильнемо з свiжим хлiбом.
 Або з сливами. Новини перекажеш.
 Постелю тобi в саду пiд чистим небом, всi сузiря назову тобi й покажу.
 Скоро, Постуме, твiй друг, що любить додавання, вiднiманню давнiй борг свiй сплатить.
 Вiзьмеш грошi з-пiд подушки без вагання, там негусто, хоч на похорон i стачить.
 Заверни на воронiй своïй кобилi в дiм гетер понад мiськую нашу стiну.
 Дай цiну ïм, за яку вони любили, щоб за ту ж мене оплакували цiну.
 Зелень лавра, небувалого заввишки,
 Дверi навстiж, запорошене вiконце.
 I стiлець полишений, i лiжко з покривалом, що ввiбрало промiнь сонця.
 Понт шумить за огорожею iз пiнiй.
 I суденце бється з вiтром бiля мису.На розсохлiй лавi Старший Плiнiй.
 Дрозд теркоче в шевелюрi кипарису.
 Переклад К. Шаховоï


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/ROSIYSKA/OSIF_OLEXANDROVICH_BRODSKIY/iz_listiv_do_rimskogo_2.dhtml