КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/ROSIYSKA/ARTYR_REMBO/paniy_korabel.dhtml ПЯНИЙ КОРАБЕЛЬ orig (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5182 За течiєю рiк байдужим плином гнаний, Я не залежав бiльш од гурту морякiв: Зробили з них мiшень крикливi iндiани, Прибивши цвяхами до барвних стоякiв. На вантажi своï я не звертав уваги, Чи хлiб фламандський вiз, чи з Англiï сукно, I, ледь урвався крик матроськоï ватаги, Я вирушив туди, куди хотiв давно. Скажено хлюпали припливи океанськi, А я, колись глухий, як мозок дiтвори. Все за водою плив! I заколот гiгантський Зняли пiвострови, простори i вiтри. Моє пробудження благословили шквали. Мов корок, танцював я на морських валах, Що ïх вiзничими утоплених прозвали, I десять дiб вогнiв не бачив по ночах. В сосновий корпус мiй текла вода зелена, Солодка, як малим кисличний сiк, вона, Вiдкинувши убiк i якiр, i демено, Блювоту вимила та плями вiд вина. В настоï зорянiм, в Морськiй Поемi милiй Я плавав i ковтав зелену синь тодi, Як мрець замислений вигулькує з-пiд хвилi, Неначе тьмяний знак занурення в водi; Там, раптом синявi пiдфарбувавши вири, Повiльнi ритми й шал у днину осяйну, Пянкiшi од вина, потужнiшi за лiри, Витворюють гiрку любовну рябизну! Я блискавицями роздерте небо знаю, Прибоï, течiï, смеркання голубi, Свiтанки, збудженi, мов голубинi зграï. I те, що може лиш примаритись тобi. Я сонце споглядав у просторах мiстичних, Що зблисло згустками фiалкових промiнь; Буруни злi, немов актори драм античних, Вiконничний свiй дрож котили в далечiнь. 503АРТЮР РЕМ Б 0. П'яний корабель Я снив i бачив снiг серед ночей зелених, Цiлунок на очах морiв, i гладь ясну, I сокiв круговерть, хмiльних i незбагненних. Спiвочих фосфорiв пробудження вiд сну! Розлюченi вали в звiринiй iстерiï, Що брали штурмом риф, уповнi бачив я, Не знаючи, що блиск од сяйних нiг Марiï Утихомирює захеканi моря. На берегах Флорид менi траплялось зрiти Квiтки, подiбнi до пантерячих зiниць! Мов сяйнi вiжки, снiп веселок розмаïтий До лазурових стад стремiв на повну мiць! Я бачив, як шумлять драговини та вершi, Де в комишах гниє морський Левiафан! Як падають у штиль гiгантськi хвилi першi, Як даль врiзається в бездонний океан! Льодовики, сонця, i небеса, й заграви! Гидотнi обмiлi серед рудих заток, Куди облiпленi комахами удави Падуть у смородi з покручених гiлок! Хотiв би показать я гомiнкiй малечi Спiвочих риб, дорад, що блискотять мiж хвиль. I пiна вквiтчана моï гойдала втечi, I вiтер додавав менi не раз зусиль. А море мученик у безбережнiм свiтi Мене пiдносило на схлипах злих своïх, Воно несло менi своï тiнистi квiти, А я, мов дiвчина навколiшках, затих… I, взявшись на своïх бортах гойдати ïх чвари та послiд, я, майже острiвець, Ледь задкував, коли в моï тонкi канати, Шукаючи нiчлiг, чiплявся пухлий мрець! Пiд гривою заток я корабель пропащий, Закинутий у вись етерну без птахiв, Звiдкiль нi монiтор, нi парусник найкращий Не вирвуть острова, що вiд води спянiв; АРТЮР РЕМБО. ГолосiвкиЯ, що в бузковiй млi повiльно так пролазив, Довбаючи, як мур, червоний небокрай. Де видно о нектар солодких вiршомазiв! Небеснi сопляки та сонячний лишай; Я, весь плямований вогнистою дугою, Що мчав i гнав ескорт iз коникiв морських (Ультрамаринове склепiння надi мною Валилось, плавлячись у вирвах вогняних), Я, жахом пройнятий, бо округ потойбiчний Тремтiв од ревища Мальштремiв та Бикiв, Ясних застиглостей вивiдувач одвiчний, Я за вропою прадавньою тужив! Архiпелаги зiр та острови незнанi Я зрiв, де небеса вiдкритi для плавцiв: В такi-от ночi ти дрiмаєш у вигнаннi, зграє злотих птиць, снаго прийдешнiх днiв? Доволi плакав я! Жорстокi всi свiтання, Гiркi усi сонця й пекельний молодик; Зацiпило менi вiд лютого кохання. Нехай трiщить мiй кiль! Поринути в потiк! За європейською сумуючи водою, Холодну та брудну калюжу бачу я, Де вутлий корабель, як мотиля весною, Пускає в присмерку засмучене хлопя. 1 я, купаючись у ваших млостях, хвилi, Не можу бiльше йти в кiльватерi купцiв, Пiд оком злих мостiв я пропливать не в силi, Анi збивать пиху з вогнiв i прапорiв. Переклад В. Ткаченка URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/ROSIYSKA/ARTYR_REMBO/paniy_korabel.dhtml