КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/PISNI/RODINNOPOBUTOVI/cviteteren.dhtml

	ЦвIте терен, цвIте терен

	Категории Родинно-Побутовi Пiснi				 ()Ў ./ 13 Клас					 (#hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

	Оригинал Цвiте терен, цвiте терен, А цвiт опадає, Хто в любовi не знається, }2 Той горя не знає. А я, молоденька, Вже горя зазнала, }2 Вечероньки не доïла. Нiчки не доспала. Вiзьму я крiсельце, Сяду край вiконця, Iще очi не дрiмали, А вже сходить сонце. Хоч дрiмайте, не дрiмайте — Не будете спати, Десь поïхав мiй миленький Iншоï шукати. Нехай iде, нехай ïде. Нехай не вернеться, }2 Не дасть йому Господь щастя, Куди повернеться. Очi моï, очi моï, Що ви наробили, Що всi люди обминали, А ви полюбили? Коментар Терен — символiчна рослина i в лiтературi, i у фольклорi. Це символ перешкод, страждання. Дiвчина полюбила того, хто, можливо, не вартий ïï кохання, бо поïхав iншоï шукати. А може, це тiльки ревнощi, i дiвчина вiрить, виглядає милого. Любов — це вiра й надiя, щастя й нещастя, i хоч у пiснi спiвається, що хто з любов'ю не знається, той горя не знає, усе ж без любовi, навiть нероздiленоï, людинi не можна, вона не пiзнає справжнього щастя. Пiсня має характернi ознаки фольклору — повтори, звертання, риторичнi питання, зменшувально-пестливi слова.

	Метки Цвiте терен, цвiте терен, УСНА НАРОДНА ТВОРЧIСТЬ, РОДИННО-ПОБУТОВI ПIСНI, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, Цвiте терен, цвiте терен, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ

URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/PISNI/RODINNOPOBUTOVI/cviteteren.dhtml