КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/DOVIDNIK_LITERA/rozdilovi_znaki_pri_zvertannah.dhtml РоздIловI знаки при звертаннях orig (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13302 Звертання може стояти на початку, в серединi, наприкiнцi речення й видiлятися в усному мовленнi пауза УКРАÏНСЬКА МОВА____________________________ ___ ми, а на письмi роздiловими знака ми (комами, знаком оклику). 1. Звертання, що стоïть на початку речення, видiляється комою: Народе мiй, твоï дiла То i мого життя горiння. Я лиш галузонька мала Твого прадавнього корiння. Д. Луценко. Мiй рiдний краю, доки житиму, вславлятиму твоï поля (Л. Рубан). 2. Якщо звертання вимовляється з окличною iнтонацiєю, то пiсля нього ставимо знак оклику. Нас тупне слово пишемо з великоï лiте ри (зрiдка з малоï). Украïнцi моï! Дай вам Боже i щас тя, i сил! (В. Баранов ). Краю рiдний! Люблю тебе вдень i вночi, вранцi i ввечерi i не знаю краю своєï любовi (Панас Мирний). Моя Украïно! Як я тебе любив! Твоï луги, твоï степи розлогi, Днiпра ревучого славетнiï пороги I хвилi золотi твоïх шовкових нив! П. Кулiш. Земле рiдна! як тепло нам iз то бою (М. Рильський ). 3. Звертання, що стоïть у серединi ре чення, видiляється комами: I поки не всмiхнулась Украïна, Народе мiй, прошу тебе не спи. В. Крищенко. Без мови рiдноï, юначе, й народу нашого нема (В. Сосюра ). 372 Гсама тика: морфологiя, синтаксис Як помира листок без гiлки, А квiтка без стебла, Так я без тебе, Украïно, На свiтi не жила б. М. Овдiєнко. учiтеся, брати моï, думайте, чи тайте… (Т. Шевченко). Ти в моєму серцi, Украïно, Думою Шевченка гомониш. Б. Олiйник. 4. Звертання, що стоïть у кiнцi речен ня, видiляємо комою, а пiсля нього ставимо той знак, якого потребує змiст речення (крапка, знак питан ня чи знак оклику): Не шукав я до тебе Нi стежки, нi броду… Я для тебе горiв, Украïнський народе! В. Симоненко. 5. Якщо перед звертанням стоять ви гуки о, ой, то кома пiсля них не ста виться: О У краïно! Хай нас людство судить Тобi однiй думки i кожний рух! Олег Ольжич. О земле рiдна! Знаєш ти Свiй шлях у бурi, у негодi… М. Рильський. земле втрачена, явися Бодай у зболеному снi, 1 лазурово простелися, I душу порятуй менi. В. Стус. Iншi ж вигуки вiд звертання вiддi ляються комами: Гей, новi Колумби й Магеллана, Напнемо вiтрила наших мрiй! В. Симоненко. 6. Особовi займенники ти, ви, що ви конують функцiю пiдмета й стоять пiсля вигукiв о, ой, не входять до звертання, яке вiдокремлюється: Гей ви, зорi яснi, тихий мiсяцю мiй, Де ви бачили бiльше кохання? В. Сосюра. 7. Повторюванi або однорiднi звер тання роздiляються комами або знаком оклику: Любове грiзна! Свiтла моя муко! Непереможна радосте моя! Бери мене! У материнськi руки Бери моє маленьке гнiвне Я! В. Симоненко. ПОРIВНЯЙТЕ! 8. В односкладних реченнях з пропущеним пiд метом звертання не виступає членом речення: односкладнi речення: Зоре моя вечiрняя, зiйди над горою… (Т. Ш ев ченко). Мiсяцю надламаний, зо мною i освяти печаль мою (В. Свiдзинський); двоскладнi речення: Зоря вечiрняя сходить над горою. Мiсяць надламаний хай бцде зi мною i освятить печаль мою. 9. Щоб розрiзняти пiдмети i звертання, потрiб но памятати: Iменники в кличному вiдмiнку завжди звертання: 373 УКРА ÏНСЬКА МОВА А я взяла i вигадала святе тебе, моя по езiє, тебе (Г. Свiтлична). Iменники в називному вiдмiнку множи ни можуть виступати пiдметами i звертанням. Звертання не можна замiнити займен никами вiн, вона, воно, вони, при ньому можна поставити (або стоять) iншi зай менники у будь-якому вiдмiнку: Хлюпни нам [т и], море, свiжi лави! 0 земле, [т и ] велетнiв роди! (П. Тичина). Я п ю тебе, сонце, твiй теплий, зцiлющий напiй (М. Коцюбинський). URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/DOVIDNIK_LITERA/rozdilovi_znaki_pri_zvertannah.dhtml