КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/kaligrafia_y_stenografia.dhtml КалIграфIя й стенографIя З тих пор як люди винайшли лист, вони прагнули вдосконалити його у двох напрямках: навчитися писати, по-перше, гарнiше й, в — других, швидше. Так виникли калiграфiя (вiд гречок. kalligraphia — гарний почерк) — мистецтво гарного листа, i скоропис — майстернiсть швидкого листа. Калiграфiя наближає лист кискусству. Видатнi переписувачi роками виробляли особливi почерки, на основi яких поступово зложилися вiдомi шрифти: латинськi унциал, полуунциал, курсив, готичний лист, слов'янськi устав, пiвустав, в'язь i iн. неперевершеними майстрами в мистецтвi калiграфiï вважаються народи Сходу, особливо араби. Коран забороняв художникам зображувати живих iстот (адже зображення те саме що створення, що повинне бути надiлене душею, а вдихнути в нього душу може один Аллах), тому ïм залишалося тiльки вдосконалюватися в орнаментах i калiграфiï. Для китайцiв, японцiв i корейцiв iєроглiф був не тiльки письмовим знаком, але одночасно й твором мистецтва. Текст, написаний некрасиво, не мiг уважатися доконаним по змiсту. Не змiнювалася протягом тисячорiч єгипетська иероглифика, безперечно, найкрасивiша система листа в Древньому свiтi Чiткi форми єгипетських iєроглiфiв, що як би застигли в каменi, досягли iдеалу завершенности. Єгиптяни вдосконалювали свiй лист i в iншому напрямку. Поряд з монументальноï иероглификой вони винайшли й системи скоропису: спочатку иератику (вiд гречок. hieratikos — священний), лист жерцiв, потiм демотику (вiд гречок. demotikos — народний), народний лист. Адже швидкiсть — необхiдна якiсть гарного переписувача. Про це говорить i шумерська приказка: Тiльки той теперiшнiй переписувач, чия рука не вiдстає вiд вуст. У скорописi вироблялися прийоми спрощеного написання знакiв, ïхнє з'єднання в лiгатури (вiд панцира. ligatura — зв'язок), тобто злитi написання; допускалися певнi скорочення слiв i словосполучень. Звiдси й вiдбулася система скороченого запису мовлення — стенографiя (вiд гречок. stenos — вузький, тiсний, i grapho — пишу). Така система використалася в IV в. до н. е. в Афiнах: iсторик Ксенофонт записав нею спогаду про Сократа. Вона не була єдиною У Римi в 63 р. до н. е. Марко Туллий Тирон винайшов власну систему стенографiï. Ïï знаки мали форму малюнкiв, спрощених написань букв i могли замiняти цiлi слова. Число таких знакiв досягало 5 тис. системою Тирона, згодом доповненоï, користувалися в Європi бiльше тисячi рокiв. Лише в XI в., коли в нiй раптом доглянули зв'язок iз чаклунством, вона поступово вийшла iз уживання. Були системи скороченого запису й на Русi: з ïхньою допомогою в XV в. записували протоколи новгородського й псковського вiче. Широко вживали титло (~ або ‘): оць — батько, нн — нинi, мць — мiсяць (з пiдказкою — маленьким зi зверху). Перша властиво алфавiтна система стенографiï була винайдена в Англiï Джоном Уиллисом, що видав в 1602 р. книгу Мистецтво скоропису, або Стенографiя. З тих пор з'явився й термiн стенографiя. Надалi виникла безлiч рiзних систем стенографiï для запису мовлень у судах, дебатiв у парламентi. Вони збiльшували швидкiсть у кiлька разiв, але й опанувати ними було сутужнiше, нiж вивчити трохи iноземних мов Рекорд у швидкостi стенографiчного запису, вiдзначений в Книзi рекордiв Гиннесса, був установлений у Нью-Йорку в 1922 р. i склав 350 слiв у хвилину — швидше говорити, напевно, просто неможливо. Сучаснi системи стенографiï заснованi на фонографiчному принципi, тобто на записi звукiв мовлення, тому ïх легко пристосувати до рiзних мов. Так, систему Питмана, винайдену ïм в 1837 р., можна використати для 20 мов, включаючи японський; нею донинi записують звiти про засiдання англiйського парламенту. Допомогою секретарiв-стенографiсток користувалися й росiйськi письменники Ф. М. Достоєвський, Л. Толстой. У РСФСР в 1933 р. була прийнята розроблена доктором фiзико- математичних наук Миколою Миколайовичем Соколовим Єдина державна система стенографiï, що з деякими вдосконаленнями використається дотепер. Вжизни й мовi завжди присутнi як досягнення минулого, так i зачатки майбутнього. Коли кiлькiсть змiн (ïхня регулярнiсть, обов'язковiсть i т.д.) переходить у нову якiсть? Коли малюнок стає iєроглiфом? Коли слоговий знак перетворюється в букву? На цi й багато iнших питань немає й не може бути остаточних вiдповiдей От начебто б очевидне питання: чи користуємося ми (при нашому алфавiтному листi) iєроглiфами, або, точнiше кажучи, словесними знаками? Бiльшiсть рiшуче скажуть: Немає!. Виявляється, користуємося, i дуже часто. Iєроглiфами є, зокрема, математичнi, фiзичнi та iншi умовнi знаки +, =, %, а також цифри й вiдповiднi позначення чисел. Ми прочитуємо запису типу 2 + 2 = 4 або 100 % словами, отже, це словеснi знаки, тобто вони спiввiдносяться iз цiлим словом. А як бути з такими текстами, як Вiд рiки до будинку 100 метрiв? 100 — це iєроглiф, а що таке м? Якщо читати як сто метрiв, буква перетворюється в iєроглiф. Але адже деякi люди (особливо школярi) читають як сто эм, i тодi це все-таки буква, хоча ис особливими правилами читання. Комп'ютерний дiалект мережi ФИДО використається в основному для неформального спiлкування ïï членiв, тому виникла необхiднiсть передачi емоцiй i навiть мiмiки пишучого У звичайному текстi зробити це досить складно, через що й з'явилися специфiчнi роздiловi знаки (так званi смайлики). Для ïхнього читання найкраще небагато нахилити голову влiво: тодi можна побачити стилiзований портрет компьютерщика. Смайлик звичайно розташовується вiдразу пiсля висловлення, до якого вiн ставиться, або наприкiнцi фрази. Бiльшiсть смайликов використається в скороченiй формi — без серединноï риски — носа. Основнi смайлики: :-) або ( Посмiшка. Гарний настрiй або смiшна фраза :-( або ( Смутно. :-< Дуже смутно. :-> Сарказм, глузування >:-> Рiзке або зле глузування, на гранi :образи :-Е Огризнутися, показати зуби ;-) посмiшка, Що Пiдморгує. (Не ображайся, це жарт.) :-| або ( Здивованiсть або нерiшучiсть :-\ Нерiшучiсть або сильний подив :-Р Показати мова :-* Поцiлунок :-Про Вiдкрити рот вiд подиву 8-) Витрiщити ока. Частiше вживається у варiантi 8-ПРО :*) Пишучий п'яний %-) Пiсля 15 годин сидiння за комп'ютером Слово, набране заголовними буквами (якщо це не заголовок), сприймається як ЛЕМЕНТ. Наголос у словi (якщо це необхiдно) може видiлятися заголовною буквою URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/kaligrafia_y_stenografia.dhtml