КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/marko_polo_y_drugu_vidkrittja_shodu.dhtml

	Марко Поло й другу вIдкриття сходу Марко було 15 рокiв, коли з далекоï тривалоï мандрiвки повернулися у Венецiю його батько Нiколо й дядько Матео — багатi купцi. Смороду побували в Криму, на Середнiй Волзi, у Самаркандi й Бухарi, у Монголiï. За ïхнiми словами, Монгольська iмперiя простягнулася вiд Дунаєвi до берегiв Тихого океану. Навiть Китай був пiд владою монгольського хана Хубiлая.
 Брати Поло розповiли хановi про свою далеку батькiвщину й про християнську вiру. Розповiдi так вплинули на хана Хубiлая, що вiн просив ïх пiсля повернення до Європи передати привiт папi римському. Вiн також зажадав, щоб тато римський надiслав до нього християнських учених i освячений єлей. Тiльки через два роки (1271 р.) брати Поло отримали вiдповiдного аркуша папи й подарунки для хана Хубiлая. Цього разу Нiколо взявши йз собою сiмнадцятилiтнього сина Марко. Це був качан подорожi, якiй судилося статi одним з найбiльш вражаючих географiчних вiдкриттiв усiх часiв. Шлях до Китаєвi був довгий, вiн зайняв близько чотирьох рокiв. Старий хан Хубiлай прийняв батькiвщину Поло щиро. Марко пощастило дуже незабаром завоювати довiру могутнього правителя. Вiн так сподобався Хубiлаю, що йому дозволили ïздити у своïх справах до усiх куточкiв iмперiï — вiд Монголiï до Iндiï й Суматри. Батькiвщина Поло прожила на чужинi 17 рокiв. Хан довго не вiдпускав ïх на батькiвщину. Ïм допомiг випадок, брати Поло й Марко погодились супроводжувати монгольську й китайську принцес, яких вiддавали в дружини монгольському правителевi Персiï (нинi Iран), що живий у Тебрiзi. Доставивши принцес у Персiю, батькiвщина Поло в 1295 роцi повернулася до Венецiï. Вся Венецiя була вражена, довiдавшись, скiльки багатства — коштовних каменiв — привезли зi Сходу три мандрiвники.
 Незабаром спалахнула вiйна мiж Венецiєю й Генуєю за першiсть у торгiвлi на Середземному морi, Марко Поло спорядив за свiй рахунок корабель i сам бравий доля в бою. Разом зi своєю командою вiн був узятий у повний i кинутий до генуезькоï в'язницi. Там вiн познайомився з письменником Рустичано. У довгих розмовах i бесiдах Марко розповiв останньому про своє життя, про дивнi мандрiвки на Сходi. Слухай, Марко! — зненацька запропонував Рустичано, — а що коли я всi це запишу й мi зробимо книгу про Китай та iншi землi Сходу?. Марко Поло погодився. Удвох смороду видали дорожнi записки, що вiдразу ж принесли мандрiвнику європейську славу. Вперше в європейськiй iсторiï вiдносин зi Сходом стали вiдомi детальнi подробицi з життя загадковоï батькiвщини прянощiв, шовку й порцеляни. Нарештi в Європi довiдалися, що далеко на Сходi iснують багатi багатолюднi мiста, використовуються паперовi грошi, у будинках є опалення, а паливом служити чорний камiнь (так Марко Поло назвавши вугiлля). Люди там ïздять по зручних дорогах i плавають на кораблях. Великий хан правити численним народом, характер i звичаï якого зовсiм не схожi на європейськi, а мiць iмперiï забезпечують продумана органiзацiя й суворе управлiння.
 Записки Марко Поло викликали в європейцiв шок. Алi одночасно були сприйнятi як виклик. Чому? Та тому, що доводило визнати, що, незважаючи на переваги християнськоï релiгiï перед всiма iншими, європейський спосiб життя не єдино можливий. Марко Поло вiдкрив для європейцiв казковi багатства Сходу, про якi колися смороду ледве малi уявлення та й те не безпосередньо, а через арабiв, посередникiв у торгiвлi. Тепер же вiдкривалася перспектива налагодити прямi торгiвельнi вiдносини з неймовiрно багатими схiдними правителями й виграти суперництво з мусульманами, якi в певний момент стали традицiйними ворогами християнства.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/marko_polo_y_drugu_vidkrittja_shodu.dhtml