КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/kapitan_kusto_mifi_y_realnist.dhtml

	КапIтан Кусто: мIфи й реальнIсть Жак Верб Кусто пiшов з життя 25 червня 1997 року. I вже наступного дня засобу масовоï iнформацiï в усьому свiтi активно ввiмкнулися в створення колективного портрета цiєï людини. Кожний автор додавав штришки згiдно своïм поданням про легендарного пiдводника. Всi вони претендують на достовiрне зображення. Якщо порiвнювати цi описи мiж собою, серед них не найдеться й двох схожих. Але дивно iнше: жодне з них не вiдповiдає щирому портрету Капiтана Кусто. I цьому є причини
 Жак Верб Кусто народився 11 червня 1910 року в Андре-Де-Кюбзак, у французькому регiонi Бордоiль. Його батько Данiель працював особистим секретарем у двох американцiв. Перший був страховим агентом, другий — пiдприємцем. Його мати елизабет Дюрантон була дочкою мiсцевого аптекаря. Через службовi обов'язки батька сiм'я багато переïжджала з мiсця на мiсце й досить часто жила в Сполучених Штатах. Жак Верб учився в одному iз приватних навчальних закладiв Нью- Йорка
 Навчання, що вiн продовжив у Францiï, не вiдзначенi особливими успiхами. Вiтчизнянi методи навчання занадто вiдрiзняються вiд американських. I тiльки в стiнах Єзуïтського коледжу в Парижу вiн починає всерйоз ставитися до занять. Проте вiн одержить ступiнь бакалавра в 1930 роцi — в 20 рокiв. Вiн витримує вступнi iспити у Вищу нацiональну вiйськово-морську школу й приймається туди з гарними результатами
 В 1933 роцi вiн одержує призначення на крейсер ‘Примоге', що направлявся на Близький Схiд. Уже тодi товаришi вiдзначили схильнiсть Кусто до трохи дивноï манери говорити про себе, як i його прагнення до замкнутостi й самiтностi
 В 1936 роцi вiн просить призначення у вiйськово-морську авiацiю й домагається перекладу. I в цьому ж самому роцi, захоплений автомобiлями й бiльшими швидкостями, вiн бере спортивну машину свого батька й попадає в аварiю. Ïï наслiдку воiстину ужасающи для Жака Верба Кусто: безлiч переламаних ребер, зсув хребцiв, пробите легеня, паралiзованi руки… Кар'єру лейтенанта вiйськово- морськоï авiацiï Кусто закiнчена. Лише його виняткова сила волi, характер борця дозволили йому менш чим через рiк по тому вийти з лiкарнi. Слабким, але вартоï на своïх ногах i з обома дiючими руками
 У вереснi 1939 року почалася войнв. Жака Верба Кусто призначили канонiром на крейсер Duplelx, де вiн i прослужив до червня 1940 року, дати перемир'я мiж Францiєю й Нiмеччиною. Що стосується Пилипа Тайе, вiн служить на ескадреному мiноносцi Valmy, у той час як Диди — погонич мулiв у Пiвнiчному Провансi
 Вони вертаються до своïх пiдводних захоплень i займаються монтажем епiзодiв, знятих ранiше. Результатом цiєï роботи став 18- хвилинний фiльм ‘ 18 метрiв пiд водою'. Уперше цей фiльм представлений публiцi 10 квiтня 1943 року в Парижу в Нацiональному театрi Шайо, у рамках показу, органiзованого тодiшньою французькою владою пiд контролем пропагандистського вiдомства окупацiйноï влади. Не будемо забувати, що в той час Францiя була повнiстю окупована фашистами
 Жак Верб Кусто створює свою першу компанiю по виробництву фiльмiв ‘Студiя наукових фiльмiв Кусто' в 1942 роцi, перед тим як органiзувати ‘Об'єднанi акули', що пiзнiше випустить значну частину знятих имкинолент.
 Можна з повною впевненiстю сказати, що саме в цей самий час i починається ‘Одиссея' капiтана Кусто. Проект переживає незвичайно стрiмкий злiт завдяки зустрiчi, улаштованоï за посередництвом тестя Анри Мелькиора, мiж Жаком Ивом Кусто й емилем Ганьяном, iнженером з I Air liquide.
 Жак-Верб викладає своï побажання в тiм, що стосується спорядження для забезпечення подачi повiтря при зануреннях. Iнженер емиль Ганьян працював у той час над прототипом редуктора для мотора, що працює на газовiй сумiшi. Вiн збирає такий апарат i проводить ряд випробувань на Марне пiд Парижем в 1943 роцi. Не занадто вдоволений першими результатами, емиль Ганьян модифiкує апарат, i в червнi 1943 року модель, випробувана в море, виявляється чудовою вексплуатации.
 Знятi кадри стануть основою фiльму ‘Останки затонулих кораблiв'. Серед iнших мiсць зйомки проводилися й серед затоплених судiв, якi встеляли дно тулонского рейду
 В 1947 роцi G. E. R. S. одержує своє власне судно — ‘Iнженер Елi Монье'. Вiйськово-морське вiдомство надає G. E.R.S. засоби для проведення робiт Жака Верба Кусто. Воно, наприклад, погоджується пiдтримати поновлення археологiчних розкопок у Махдии, про якi ми вже згадували, на глибинi бiльше 30 м и в складних для занурення умовах. Мiнiстерство також пропонує продовжити експериментальнi роботи зi створення апарата для глибоководних занурень швейцарського професора Пикара поблизу Дакара. Цей останнiй досвiд стане невдачею, що сильно вiдiб'ється на Кусто, але вона ж дозволить йому витягти незабутнiй урок на майбутнє
 Жак-Верб Кусто хоче повноï незалежностi, щоб спробувати запровадити в життя своï самi смiливi задуми: бути першим i самим масштабним дослiдником пiдводного миру, створити й довести до досконалостi технiчне встаткування, що вiдповiдало б специфiчним вимогам у сьогоденнi й майбутньому. Вiн бiльше не хоче опiки нi зверху — щоб особисто визначати мета, нi знизу — щоб самостiйно використовувати результати проведеноï роботи
 Для цього йому необхiдний свiй корабель. Вiн зачарований старим мiнним тральщиком, що належить Королiвським Британським ВМС, що вiн побачив на Мальтi i який носить судьбоносное iм'я ‘Калипсо'. Але в Кусто немає засобiв на покупку судна. Меценатом став вiдомий виробник пива Гинесс, саме вiн внiс бiльшу частину необхiдноï суми, у той час як iншi потенцiйнi вкладники будуть брати участь у витратах: асоцiацiя ‘Французькi океанографiчнi суспiльства', створена Жаком Ивом Кусто спецiально iз цiєï нагоди, зробила iсторичну покупку. Вона вiдбулася в липнi 1950 року. Жаку Вербу Кусто саме здiйснилося 40 лiт
 А через три мiсяцi, коли експедицiя повернеться, на борт ‘Калипсо' ступить той, кого назвуть легендарним ‘Бебером' — Бернар Фалько. Вiн покине корабель тiльки в 1996 роцi, пiд час його катастрофи в берегiв Гонконгу. У цьому ж роцi Кусто всерйоз зацiкавився iсторiями про черепки амфор i рiзних предметiв, якi часто знаходять рибалки, що закидають своï мережi навпроти Марселя, у мiсцевостi Гран-Конглюе, з боку Фриульских островiв. Одержавши необхiднi вiдомостi, вiн вирiшує взяти у своï руки те, що стане першим i найбiльшим пiдводним археологiчним будiвництвом. Кусто не закiнчить ïï, залишивши цю турботу Вербу Жиро, жагучому ентузiастовi, що iз самого початку брав участь у всiх роботах. На поверхню були пiднятi бiльше 2000 амфор i iнших предметiв. Деякi критики говорили, що розкопки проводилися без усякого методу й без спецiальноï пiдготовки, але цi висловлення, сформульованi пiзнiше титулованими археологами, не брали до уваги незлiченнi труднощi глибоководних занурень в умовах важкодоступноï мiсцевостi, у море, часом досить суворому. З iншого боку, було незвичайно важко забезпечити успiшна взаємодiя людей i особливо машин i встаткування, у тому числi насосiв, откачивающих пiсок i твань, незручних i небезпечних у керуваннi, тим бiльше що ïх найчастiше використовували на глибинi порядку 50 — 60 м.
 Жак-Верб тут використовує своï, згодом вiдточенi до досконалостi генiальнi здатностi в роботi iз засобами масовоï iнформацiï: преса й телебачення в усьому свiтi повiдомляють про будiвництво в Гран-Конглюе; ‘Нешнл джиогрефик' присвячує йому бiльшу статтю, що дає Кусто популярнiсть в англоговорящих краïнах
 И в цей же час створюється бiльше доконане встаткування для пiдводних зйомок. Насамперед завдяки професоровi еджертону, винахiдниковi електронного спалаху, i генiальному iнженеровi Лабану, авторовi камер для зйомок. Найвiдомiшi iндустрiальнi фiрми домагаються участi в цьому технологiчному проривi й охоче роблять капiталовкладення
 Проте бурхлива дiяльнiсть сполучена з бiльшим i витратами, i Жак Верб змушений звернутися до рiшення завдань менш видовищних, показових, але бiльше прибуткових. Прийшла мода на офшорну нафту, i ïï розроблювачам термiново потрiбнi пiдготовленi команди для ефективноï дiяльностi. Почавши роботи в цiй областi, Кусто створює французьку компанiю пiдводних дослiджень 1OFRS (1 Office Francais de Recherches Sous marines), що мiстить контракти з нафтовидобувними компанiями й дозволяє Кусто зробити невеликий перепочинок перед зйомками повнометражного фiльму. Задум картини давно зрiє в його головi, вона повинна носити ту ж назву, що й книга, написана ïм разом з Ф. Дюма в 1953 роцi, — ‘Мир тишi', що мала величезний успiх в усьому свiтi, остаточно затвердивши популярнiсть Жака-Верба Кусто.
 У цей же час вiн бере участь в експериментальних зануреннях батискафа ‘Трiєст' професора Пикара. Забуто невдачi 1948 року. Апарат з успiхом поринає на глибину 3200 м iз професором i його сином на бортi Пiд час цiєï операцiï командування ВМС Францiï просить його забезпечити проведення пiдводних зйомок. Кусто переконаний, що його майбутнє -у дослiдженнi технiки проникнення людини в пiдводний мир. Досвiди з ‘Преконтинентом' будуть проведенi, щоб довести це.
 В 1954 роцi Жак Верб Кусто вiдправляється на Червоне море й в Iндiйський океан. На бортi ‘Калипсо' перебуває також молодий кiнематографiст Луи Маль. Кусто прилучає його до занурень, i парубкiв знiмає документальний серiал, що буде з успiхом показаний мiльйонам телеглядачiв. На початку 1955 року все зiбралися на бортi ‘Калипсо' для великого вiдплиття: курс — на Червоне море. Почалися зйомки ‘Миру тишi', що стане культовим фiльмом для всiх закоханих у пiдводний мир. Червоне море, потiм Iндiйський океан, Сейшельськi острови з уривками з Jojo le Merou, потiм численнi зйомки по всьому свiтлу в невiдомi в той час мiсцях
 Трiумф фiльму неуявний: публiка аплодує коштуючи бiльше напiвгодини. Газети, радiо й телебачення в один голос називають фiльм добутком столiття
 В 1957-м йому присуджують ‘Оскара'. Необхiдно вiдзначити рiдкий факт: на наступний рiк iнший фiльм Жака-Верба Кусто ‘Iсторiя червоноï риби' одержує ще один приз на Канському фестивалi й ще одного ‘Оскара' у Голливуде. Це пiдтверджує, що в першому випадку успiх був не випадковим
 Жак-Верб Кусто зумiє протягом всього свого життя зберегти той ореол слави, що йому принiс ‘Мир тишi'. I також сповна використовує всi можливостi, надаванi засобами масовоï iнформацiï
 В 1957 роцi принц Монако Реньє пропонує Кусто стати директором знаменитого Океанографiчного музею князiвства. Той приймає речення, i це превосходно влаштовує обидвi сторони: держава з вигодою використовує кiнематографiчну популярнiсть дослiдника Кусто, а Жак Верб може поздоровити себе iз призначенням на наукову посаду
 Насправдi, вiн нiколи не називав себе вченим, але дiяв i поводився так, начебто був iм. Досить послухати iншi його виступи й коментарi в авторських фiльмах, щоб у цьому переконатися. Таке положення речей трохи дратувало деяких теперiшнiх учених. Втiм, вони не мали такого практичного пiдводного досвiду, як Кусто.
 Знаходження Кусто на чолi Океанографiчного музею мало позначилося на життєдiяльностi шановноï органiзацiï. Жака Верба не часто можна було застати у своєму службовому кабiнетi: вiн свято дотримував умови, поставлене при призначеннi на посаду, — зберiгати за собою волю дiï у всiм, що стосувалося iншоï його дiяльностi. Так, вiн надасть можливiсть замiщати себе Жановi Алину, а потiм i Пилиповi Роу дозволяючи ïм вирiшувати поточнi питання, але нiколи не передасть повноважень на дозвiл принципових проблем В 1962 роцi Жак Верб Кусто починає свiй легендарний експеримент по вивченню повноцiнного життя пiд водою. Мова йде про операцiю ‘Преконтинент I', у ходi якоï два плавцi — Аль-Бер Фалько й Клод Уесли — будуть жити тиждень у вiдкритому морi напроти берегiв Марселя в пiдводному будинку на глибинi 10 м i працювати на глибинi 25 м пiд водою. Результати робiт обнадiяли, i в 1963 роцi була почата операцiя ‘Преконтинент II' у Червоному морi, за нею в 1965-м пiшла ‘ Прекiн-Тинент III'… П'ять чоловiк, серед яких ‘ветерани' першого ‘Преконтиненту', беруть участь у другому досвiдi й шестеро — у третьому. Серед них i Пилип Кусто.
 И якщо зовсiм незаперечний той факт, що цi досвiди дозволили домогтися певних наукових i технiчних результатiв, краще вивчити особливостi людськоï психiки в умовах закритого простору на глибинi, то рiвною мiрою вони були розцiненi владою як занадто дорогi. Зупинка робiт сильно розчарувала Кусто. Проте забiгаючи вперед, скажемо, що сьогоднi подiбного роду занурень нi, використовуються занурюються капсули, що, останнiм часом — керованi роботи. Проте здається, глава про проникнення людини на бiльшi глибини не закрита
 Ще одним пiдсумком операцiï ‘Преконтинент III' став ‘Оскар' за фiльм ‘Мир без сонця'. Вiн, звичайно, не мав такого ж успiху, як ‘Мир тишi'. Деякi пiдготовленi критики не преминули докорити творцiв фiльму за вiдверто грубi трюки. Кусто цi справедливi докори засмутили головним чином тому, що вони вибивали з робочого ритму технiчний i науковий персонал на ‘Калипсо'.
 Щоб подолати з виниклими труднощами, Кусто домагається у французького уряду висновку великого контракту на ‘проведення пiдводних дослiдницьких робiт нового типу'. ‘Аржиронет' — таке iм'я одержав плiд уяви iнженера Французького iнституту нафти (ФИН) Пьера Вилма. Проект навпiл фiнансують ФИН i CNEXO. Склавши й затвердивши первiсний кошторис, вони передають реалiзацiю ‘Аржиронета' СЕМА Жака Верба Кусто.
 Масштаб задуманих робiт величезний. Вони розрахованi бiльш нiж на чотири роки. Не помилимося, якщо скажемо, що цей перiод був для дослiдника самим важким з фiнансовоï точки зору. Деякi говорять, що ситуацiя була скандальною. Але тут потрiбно враховувати наступне. Кусто мiг багато чого дозволити собi з облiком своєï фантастичноï популярностi. I якщо, як уважали недоброзичливцi, його репутацiя була злегка пiдмочена у Францiï, то в США вона залишалася незаплямованоï. В 1972 роцi капiтан залишає батькiвщину. В Америцi вiн зустрiвся з молодшим сином Пилипом — власником власноï кiностудiï. Старший Жан-Мiшель теж поïхав з батьком. Вiдтепер вiн ответствен за матерiально-технiчне забезпечення, необхiдне для подорожей ‘Калипсо' по всьому свiтла
 В 1977 роцi в США пiд видом некомерцiйноï органiзацiï було органiзовано ‘Суспiльство Кусто ‘. Цiль — ‘захист природи й полiпшення якостi життя'. Президент суспiльства — батько, вiце-президентом призначений син Жан-Мiшель. Мiсце базування штаб-квартири — Нью-Йорк. Iм'я Кусто творить чудеса. Внески течуть рiкою. Члени суспiльства одержують опублiкованi добутки ‘Калипсо Балка' i ‘Долфин Балка'. Продаж товарiв вдома здiйснюється на американський манер — поштою. Успiх миттєвий i величезний. Вiн пiдштовхує до створення фiлiй суспiльства в Норфолке й Влос-Анджелесе.
 У Норфолке ‘Суспiльство Кусто' хоче побудувати за допомогою мунiципальноï влади океанографiчний парк, на зразок того, котрий Жан-Мiшель на парi з батьком намагався створити на Лонг-Бич. Проект закiнчився повним фiнансовим провалом, втратою мiльйонiв i мiльйонiв доларiв. Але як би там не було, всупереч уïдливiй кампанiï, розгорнутоï в мiсцевiй пресi й спрямованоï проти проекту, вiн переконує влади у своïй благонадiйностi. До нещастя (або, навпаки, на щастя для вкладникiв), через змiну мiських влада цьому плану не призначене буде здiйснитися
 Складнi зв'язки мiж численними суспiльствами, заснованими Кусто, порию служили звабною принадою для аматорiв лову риби в мутнiй водi. Управлiнням ряду органiзацiй усе наполегливiше цiкавилися податковi служби. Зокрема, у США ‘Суспiльство Кусто ‘ було арештовано за не надання рахункiв, за незаконне вербування у своï ряди поштою, не передбачену законами. Деякi пiдроздiли суспiльства настiльки заплуталися у вiдносинах iз законом, що ïхня дiяльнiсть закiнчилася конфiскацiєю майна…
 Проте зовсiм очевидно, що нiхто не вправi зазiхнути на чесне iм'я самого Кусто. Загальновiдомо: чим масштабнiше особистiсть, чим грандiознiше справа, якою зайнята людина, тим бiльше в нього не тiльки союзникiв, але й заздрiсникiв, недоброзичливцiв. До того ж, як знаємо, не помиляється лише той, хто нiчого не робить


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/kapitan_kusto_mifi_y_realnist.dhtml