КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/grunt_harkivshini.dhtml

	Ґрунт ХаркIвщини Ґрунт утворюється пiд впливом клiмату, живих органiзмiв, складу й будови материнських гiрських порiд, рельєфу мiсцевостi й вiку територiï. Вiд клiмату залежить кiлькiсть опадiв, що впливає на розвиток рослинностi, життєдiяльнiсть мiкроорганiзмiв, розчинення рiзних з'єднань у ґрунтi i ïхнє перемiщення. Температура впливає на хiд хiмiчних i бiохiмiчних реакцiй
 У результатi взаємодiï багатьох складних процесiв формується хiмiчний склад ґрунту. Ґрунт складається з рiзноманiтних мiнеральних, органiчних i мiнеральних з'єднань. Найважливiшою складовою частиною ґрунту є гумус — перегнiй. Вiн утворюється з органiчних рослинно- тваринних останкiв, якi щорiчно попадають у ґрунт i пiд впливом життєдiяльностi мiкроорганiзмiв розкладаються й синтезуються
 Хiмiчний склад ґрунту iстотно впливає на ïï родючiсть, на ïï фiзичнi й бiологiчнi властивостi. Вiдмерла трав'яна рослиннiсть пiсля розкладання мiкроорганiзмами дає багато органiчноï речовини, збiльшуючи потужнiсть ґрунту. Частково гумус минерализируется й знову пiд впливом мiкроорганiзмiв переходить у доступнi рослинам мiнеральнi з'єднання. Ґрунт мiстить мiкроелементи (азот, фосфор, калiй, кальцiй, магнiй, сiрку, залiзо й iн.) i мiкроелементи (бор, марганець, молiбден, мiдь, цинк i iн.), якi рослини споживають у невеликих кiлькостях. Ïхнє спiввiдношення й визначає хiмiчний склад ґрунту. Вiн залежить от умiсту елементiв у материнськiй породi, клiматичних факторiв, рослинностi. Чим бiльше зволожений ґрунт, тим переважно бiднiше мiнеральними з'єднаннями його верхнi обрiï. Залежно вiд наявностi тих або iнших хiмiчних елементiв видiляють кислотнiсть ґрунту. Основне природне джерело кислотностi ґрунту — органiчнi кислоти
 Вони утворюються при розкладаннi рослинних залишкiв мiкроорганiзмiв без доступу повiтря й просочуються в товщу ґрунту з атмосферною вологою. Кислоти можуть накопичуватися в ґрунтi й от систематичному застосуваннi так званих фiзiологiчних кислотних удобрений (сульфат амонiю, хлористий амонiй i т.п.). Кислотнiсть ґрунту служить причиною виникнення iонiв водню, якi утворюються при дисоцiацiï кислот i гидролитических кислих солей, а також поглинання самими дрiбними часточками ґрунту — колоïдами, якi можуть переходити в ґрунтовий розчин Пiдвищена кислотнiсть негативно впливає на рiст i розвиток бiльшостi культурних рослин , заважає сприятливому ходу мiкробiологiчних процесiв у ґрунтi. Особливо чутливi до пiдвищеноï кислотностi люцерна, пшениця, кукурудза й iн. Грамотне регулювання хiмiчного складу ґрунту може пiдвищувати ïï родючiсть, i навпаки, недотепне використання мiнеральних добрив, неправильна обробка ґрунту, може змiнити хiмiчний склад у гiршу сторону й стать причиною спустошення родючих земель
 Ґрунту Харкiвськоï областi розмiщенi в основному в природнiй зонi лiсостепу. Клiмат у зонi лiсостепу характеризується меншою кiлькiстю опадiв ( 450-550 мм) i бiльше високою середньорiчною температурою повiтря. По рельєфi територiя лiсостепу — пiдвищена рiвнина з добре розвиненим водно-ерозiйним рельєфом. Основнi почвосоздающие породи — лесу й лессоподобние суглинки. Вони мають бiльше багатий мiнеральний i хiмiчний склад, мiстять до 15% CaCO3, пористi й тому здатнi накопичувати вологу. Кальцiй леси сприяє закрiпленню в ґрунтах органiчних речовин (гумусу) i створенню агрономично коштовних структурних речовин (структура ґрунту). Ґрунтовий покрив лiсостеповоï зони представлений двома найпоширенiшими типами: чорноземами, якi сформувалися пiд трав'янистою рослиннiстю, i сiрими оподзоленними (ясно- сiр, сiрими й темно-сiрими), якi утворилися пiд лiсовою рослиннiстю
 Чорноземами типовими називають ґрунти, у яких найбiльш вираженi ознаки ïхнього утворення: iнтенсивне нагромадження гумусу, азоту й зольних елементiв, неглибоке вимивання карбонатiв, поступовий перехiд вiд гумусового обрiю до негумусовоï материнськоï породи й т.п. Умiст гумусу в цих ґрунтах найвище — 4-6%, запаси його можуть досягати 500-600 т/га. Реакцiя ґрунтового розчину — слабокислая або нейтральна, високе вмiст живильних речовин. Чорноземи оподзоленние й вилуженi мають менша потенцiйна родючiсть у порiвняннi з типовими, але мiстять досить багато гумусу ( 3-5%) i елементiв харчування. Формування цих ґрунтiв має степову й лiсову фази розвитку. Про це свiдчить, з одного боку, наявнiсть великоï кiлькостi кротовин, глибока гумусность профiлю, якiсний склад гумусу, де мають перевагу гуминовие кислоти, пов'язанi з Ca, а з iншого боку — глибоке скипання карбонатiв, насиченiсть основами, кислотнiсть
 Чорноземи реградованние поширенi на границi чорноземiв оподзоленних i типових. Цi ґрунти розглядаються як результат окультурення чорноземiв оподзоленних i вилужених i темно-сiрих оподзоленних ґрунтiв у процесi змiни лiсовоï рослинноï формацiï на трав'яну, тривалого сiльськогосподарського використання й т.п. При цьому змiнюється гiдрологiчний режим, пiдсилюються висхiднi потоки вологи, якi сприяють пiдтягуванню карбонатiв до поверхнi. Тип сiрi оподзоленние ґрунту включає три пiдтипи: сiрий^-сiрий-сiрий-свiтло- сiрий, сiрий i темно-сiрий. Сiрий^-сiрi-сiрi-свiтло-сiрi й сiрi оподзоленние ґрунту по своïх ознаках i властивостям близькi кдерново-подзолистим.
 У них добре вираженi процеси оподзоления, внаслiдок чого профiль ïх чiтко диференцiйований по елювиально-илювиальному типi, мають пiдвищену кислотнiсть верхнього обрiю. Темно-сiрi оподзоленние ґрунти формуються в дiбровах, де пiд покривом лiсовоï рослинностi є багата трав'яна рослиннiсть i за рахунок цього значний вплив на формування ґрунту має дерновоï процес ґрунтоутворення. Темно-сiрi оподзоленние ґрунти по своïх ознаках i властивостям наближаються до чорноземiв оподзоленним. Ознаки оподзоления порiвняно слабко помiтнi, а процеси акумуляцiï гумусу — iнтенсивнi. Вони мають добре прогумуcированний верхнiй гумусово-елювiальний обрiй потужнiстю 25-35 см, перемiщення колоïдiв менш помiтно, чим у сiрих оподзоленних ґрунтах. Все це плюс ïхнiй механiчний склад робить структуру краще, але бiльше слабку водостiйкiсть


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/grunt_harkivshini.dhtml