КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/girski_oblasti_ukrainiI.dhtml

	ГIрськI областI УкраÏни Карпати — молодi складчастi гори, розташованi на територiï Європи у виглядi дуги на територiï таких держав, як Румунiя, Словаччина, Угорщина, Чехiя, Польща й Украïна . На територiï Украïни перебуває низька й сама вузька частина гiр. Тут вони мають назву Украïнських, або Схiдних Карпат. Це середнi по висотi гори, висоти яких коливаються вiд 1200 до 1600 м. Займають вони 4% територiï республiки. Гори мають стародавня назва, яку можна зустрiти ще в Птолемея (II ст.).
 По тлумаченню чеського славяноведа Шафарика, назва гiр походить вiд слов'янського слова хрб, харбат (росiйське — хребет), що означає в цьому випадку гiрський хребет. За iншою версiєю, слово має фракийско-иллирийское походження — скеля. Карпати утворилися в епоху альпiйськоï складчастостi близько 25 млн. рокiв тому, у межах великоï тектонiчноï структури в складi Середиземноморского рухливого пояса — Карпатськоï складчастоï системи. У цiй системi видiляються два передгiрних вигини — Прикарпатський i Закарпатський. У рельєфi ïм вiдповiдають Прикарпатська височина й Закарпатська низовина. Мiж вигинами утворилися Украïнськi Карпати. Гори складаються з декiлькох паралельних пасемо, якi простираються з пiвнiчно-заходу на пiвденний схiд на 270 км. Гiрськi пасма на сходi одержали назву Зовнiшнiх Карпат. Вони включають гори Бескиди, Горгани й Покутско- Буковинськi Карпати (висота 1600-1800 м). Центральну частину займають Водороздельно-Верховинськi Карпати (найбiльш низькi), Полонинско- Чорногорський хребет, Раховские й Чивчинские гори, Вулканiчний хребет (висота от 878 до 1085 м), що складається з ряду згаслих вулканiв. Найвищою частиною Украïнських Карпат є масив Черногора з декiлькома вершинами: м. Говерла (2061 м), м. Пiп Iван (2022 м), м. Петрос (2020 м). У Карпатах багато низьких зручних перевалiв: Ужокский (889 м), Верецкий (841 м), Вишковский (941 м), Яблоницкий (931 м).
 По них проходять основнi шляхи сполучення — автомобiльнi й залiзничнi колiï. Гори розчленованi поперечними долинами, по яких течуть порожистi гiрськi рiки: Днiстер, Прут (лiвий припливiв Дунаю), Тиса, Черемош i iншi. Утворилися озера — Синевир, Синє, Ворочанские озера. Є мiнеральнi джерела — Свалява, Моршин, Трускавець i iн. Багатi надра Карпат корисними копалинами — тут є нафта, природний газ, кам'яна й калiйна сiль, сiрка, руди кольорових металiв, золото, срiбло й iн. Склад гiр переважно з осадових гiрських порiд — пiщаникiв, сланцю, вапнякiв, а на пiвднi — гнейси й кварцити. Карпати мають округлi вершини, покритi лiсами або альпiйськими лугами. Безлiснi плоскi вершини гiрських хребтiв, на яких розташованi луги, називають полонинами
 Клiмат Карпат вологий, з порiвняно теплою зимою й прохолодним летом. Проявляється висока поясность. У горах зосереджено бiльше 15% всiх лiсiв Украïни. Лiсистiсть територiï становить близько 40%, тому Украïнськi Карпати називають також Лiсистими. Переважають сосновi лiси. Ростуть ялиця, бук, дуб, вiльха, береза, осика й iншi породи дерев. Багата й рiзноманiтна не тiльки флора, але й фауна Карпат. Лось, козуля європейська, вовк, лисиця, рись, бурий ведмiдь, олень шляхетний, кiт лiсовий — лише мала частина тваринного миру, що населяє лiсу Карпат. Уздовж водойм водяться бобри й видри, можна побачити водоплавних i лiсових птахiв, багато хто з яких занесенi в Червону Книгу Украïни, тому Карпати — заповiдник флори й фауни
 Тут створений Карпатський бiосферний заповiдник, природний нацiональний парк Синевир, заповiдник Горгани, бiля м. Хуст — Долiна нарцисiв. Кримськi гори займають крайнiй пiвдень Кримського пiвострова, на них доводиться 1% площi Украïни. Кримськi гори простираються iз заходу на схiд на 180 км шириною до 50 км. Тут видiляються три гiрськi пасма: Головна (висота 1200-1500 м), Внутрiшня (висота 400-600 м) i Зовнiшня (висота 250-300 м). Схили пасемо асиметричнi: пiвденнi — крутi й стрiмкi, пiвнiчнi — пологi. Це викликано розмиванням м'яких гiрських порiд у гiрських нашаруваннях, якi складаються iз шарiв рiзноï твердостi. Довгi й пологi схили Зовнiшн i Внутрiшньоï пасемо збiгаються з напрямком залягання стiйких гiрських порiд — вапнякiв. Крутi схили утворилися внаслiдок руйнування м'яких порiд — мергелiв i глин. Такi асиметричнi форми рельєфу називають куестами. Мiж куестовими пасмами в результатi ерозiï утворилися зниження (низини). Головне пасмо — найвища в Кримськi горах Вона є ланцюгом плоских безлiсних масивiв, якi називають яйлами: яйла Байдарская, Ай-Петринская, Ялтинская, Никитская, Гурзуфская, Бабуган, Чатир-Даг, Демерджи, Долгоруковская, Карабияйла. На Бабуган-Яйлi перебуває найвища крапка Кримських гiр — гора Роман-Кiш (1545 м). Прибережнi схили головного пасма закiнчуються пiвденним берегом Криму, де поширенi ерозiйнi, зсувнi й вулканiчнi форми рельєфу. Сучасний вид Кримськi гори придбали в епоху альпiйськоï складчастостi. На Головному пасмi є Ангарський перевал, через який проходить тролейбусна лiнiя вiд Сiмферополя до Алушти i Ялти. Клiмат тут значно теплiше, з бiльшою кiлькiстю опадiв. Пiвнiчнiше Кримського гiрського пасма розташований пояс степiв помiрного пояса, а пiвденнiше — дубово-ялiвцевi лiси средиземноморского клiмату
 Таким чином, Кримськi гори роздiляють помiрний i субтропiчний пояси, якi й визначають рiзницю структури висотноï поясности пiвденного й пiвнiчного схилiв. На пiвнiчному схилi приблизно на висотi 200 м розповсюджений пояс лiсостепу, а на пiвденному схилi вiн вiдсутнiй i його мiсце займає пояс дубово-ялiвцевих лiсiв, що розташовується на висотi 300 м. Це пов'язане з розходженнями умов помiрного й субтропiчного клiмату. На вiдмiну вiд усього Кримського пiвострова, клiмат якого в основному визначається пануванням континентальних повiтряних мас, якi приходять iз пiвночi, на Пiвденному березi, захищеному горами вiд вiтрiв з континенту, у значнiй мiрi позначається зм'якшуючий вплив моря. Найбiльше опадiв випадає тут узимку через прихiд средиземноморских циклонiв
 Випадання опадiв на Пiвденному березi пов'язане iз загостренням фронтiв гiрським бар'єром Яйли. У середнiй висотнiй зонi пiвнiчного схилу (за винятком самих захiдних районiв) немає звичайних для пiвденного схилу лiсiв iз кримськоï сосни. На висотi 700 м тут розвиненi лiси iз ксерофильного низькорослого дуба на гiрських коричневих ґрунтах. А на висотах до 900 м розташовуються широколистi лiси з дуба й кримськоï сосни на гiрських буроземах, якi перемiняються вище буковими лесами з домiшками сосни, граба й клена на тих же ґрунтах. Буковi лiси досягають висоти до 1000 м.
 На пiвнiчному схилi вище 700 м з'являється схожий пояс лiсiв з бука, граба й дуба iз кримською сосною на таких же, як i на пiвденному схилi, гiрських буроземах. Цей пояс пiднiмається на пiвнiчному схилi вище, нiж на пiвденному, до 1150 м. Таким чином, у горах Криму з висотою однорiднiсть ландшафтiв протилежних схилiв збiльшується. Через те, що Кримськi гори невисокi й розташовуються в порiвняно низьких широтах, у них не розвивається пояс альпiйських лугiв i нивальногляциальний пояс. У Кримських горах чiтко показується висотна зональнiсть ландшафтiв. На пiвденному схилi Яйли нижнiй висотнiй зонi вiдповiдає Пiвденний берег Криму, що по клiматичних умовах може бути вiднесений до пiвнiчно-схiдноï окраïни областi средиземноморского субтропiчного клiмату
 Опадiв (рiчна кiлькiсть у Ялтi близько 600 мм) тут найбiльше випадає взимку. У цей час сюди проникають средиземноморские циклони. Навеснi, з ослабленням циклонiчноï дiяльностi в областi Середземного моря, кiлькiсть опадiв зменшується. Найменше ïх випадає у квiтнi-травнi й серпнi. При великiй iнсоляцiï влiтку спостерiгається недолiк вологи, так що доводиться прибiгати до поливу фруктових дерев, молодих посiвiв тютюну. У зв'язку з нерiвномiрнiстю випадання опадiв рiки пiвденного берега характеризуються средиземноморским режимом з холодними й весняними паводками й стiйкою лiтньо-осiнньою границею. Захищений з пiвночi бар'єром Яйли, Пiвденний берег теплiше iнших районiв Криму


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/girski_oblasti_ukrainiI.dhtml