КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/gipoteza_kontinentiv.dhtml

	ГIпотеза континентIв Iснує гiпотеза, вiдповiдно до якоï материки й океани лежать на величезних мiцних базальтових плитах, якi плавають на розплавленiй i в'язкiй мантiï Землi. Зiштовхуючись, вони утворять на стиках гiрськi хребти. Коли ж вони розходяться, утворяться бiльшi прогини, розширюються акваторiï океанiв i морiв, утворяться материки. Вiдповiдно до цiєï ж гiпотези разом iз плитами в захiдному напрямку вiд полюсiв пересувалися й континенти, i так Америка поступово вiддiлилася вiд Європи. Америка змiстилася на захiд — у такий спосiб з'явився Атлантичний океан. Бабель-мандебский протока — з'єднує Червоного й Аравiйського моря. Назва вiдомо iз середнiх столiть i означає ворота, плач, сльози, тобто характеризує важкi умови мореплавства в цiй протоцi.
 Багамськi острова — були вiдкритi X. Колумбом. Iспанцi назвали ïх лукайскими вiд Иоз сауоз — рифи, скелi. Протока, що вiдокремлював Лукайские острова вiд Куби, одержав iндiйську назву Бахама, але що означає це слово — невiдомо. В XVII ст. англiйцi назва протоки поширили на назву архiпелагу. З тих пор на картi Вест-Iндiï з'явилися Багами, Багамськi острова Ваната Изипаз.
 Балеарськi острова — архiпелаг у Захiдне Середземномор'я. Назва пов'язане з iспанським словом Баио — метати.
 Балi море — невелике межостровное море, розташоване на схiд вiд острова Ява. Названо вiд острова Балi в основi санскритське Балин — сильний, могутнiй, богатий.
 Балтiйське море — море Атлантичного океану. У давньогрецьких i римських авторiв згадується о. Балтiя
 Банда море — море, розташоване мiж островами Малайського архiпелагу. Як i море Балi, було вiдкрито в 1511 р. португальською експедицiєю, що очолював Антониу Абреу. Своя назва море одержала вiд островiв Банда
 Баренцево море — море Пiвнiчного Льодовитого океану. Названо в 1853 р. на честь голландського мореплавця Виллема Баренца, що наприкiнцi XVI ст. здiйснив три плавання по цьому морю. У Росiï воно називалося Студеним, а також Росiйським або Мурманським. Iз квiтня 1942 р. у Баренцевом море був затоплений англiйський крейсер Единбург, ушкоджений германськими кораблями. У трюмах його перебувало 5 тонн золотих злиткiв, якi були платою за зброю, що закупили в союзникiв для боротьби з фашистською Нiмеччиною. Щоб золото не потрапило в руки ворога, команда корабля потопила його. Тiльки у квiтнi 1981 р. скарб крейсера пiдняли iз глибини 260 м.
 Баффина море — розташовано мiж островами Гренландiя й Баффинова Земля. Названо на честь англiйського мореплавця Вiльяма Баффина 1584- 1622.
 Бахрейн — архiпелаг у Перськiй затоцi. В основi назви арабське слово бахр — море, бiльша рiка. Бахрейн дослiвно означає двох морiв. Очевидно, змiст назви: або острова мiж двома морями, або держава, що володiє двома морями
 Бенгальська затока — перебуває в Iндiйському океанi, мiж пiвостровами Индостан i Iндокитай. Назва походить вiд iсторичноï областi Бенгалiя, що лежить на пiвнiчному узбережжi затоки. В основi назви Бенгалiя лежить самоназву жителiв бангла.
 Берингове протока — з'єднує Пiвнiчний Льодовитий океан з Тихим. Вiдкритий в 1648 р. козаками-землепроходцами на чолi iз С. И. Дежневим. Удруге протока знайдена в 1728 р. Першою Камчатською експедицiєю пiд командуванням капiтана-командора Витуса Ионассена Беринга 1681 — 1741 р. Названий на честь В. И. Беринга в останнiй чвертi XVIII ст. одним iз супутникiв Дж. Кука. Берингове море — море Тихого океану. Названо на честь В. И. Беринга, пiд керiвництвом якого в 1725-1743 гг. воно було вперше дослiджене. У Берингове море неодноразово виникав, а потiм зникав вулканiчний острiв Iоанна Богослова. Його помiтили перший раз в 1796 р. Потiм сильний прибiй знищив його, але й пiсля цього острiв виникав не раз.
 Бермудськi острови — перебувають в Атлантичному океанi. Були вiдкритi в 1503 р. iспанським мореплавцем Хуаном Бермудесом, що назвав ïхнiми островами Диявола. В 1519 р. островам привласнили назва по iм'ю ïх першовiдкривача
 Бiскайська затока — затока Атлантичного океану. Русифiкована передача iспанськоï назви Гольфо-Ди-Вискайа, де гольфо — затока, а Вискайа — назва iспанськоï при-пиренейской територiï, що обмивається затокою. В основi назви цiєï територiï баскське географiчне слово вискайа.- гiрська мiсцевiсть.
 Босфор — протока, що з'єднує Чорного й Мармурового моря. Назва Босфор давньогрецькi автори пояснюють як: бичачий брiд i зв'язують iз рiзними мiфiчними подiями. Реалiстичне пояснення дають автори, якi визнають в основi грецьке слово бос — бик, але зв'язують його зi сплатою за проïзд через протоку податку, що складався з великоï рогатоï худоби. По однiй з версiй, назва Босфор — перехiд корови — пов'язаний з вiдомим мiфом про Зевсе, що закохався в прекрасну доню аргоского пануючи Инаха. Свою улюблену — Ио — вiн перетворив у корову, рятуючи вiд помсти своєï дружини Гери, але це не допомогло. Гера наслала шершня на Ио, i тiєï довелося кiлька разiв переходити протока, щоб якось утекти вiд його
 Ботнiчна затока — перебуває в пiвнiчнiй частинi Балтiйського моря. Мiсцевiсть навколо пiвнiчноï частини затоки здавна називається Ботния — низ, низовина, напевно, у зiставленнi зi Скандинавськими горами. Акваторiя усерединi Ботнии одержала назву вiд землi, що обмивається, — спочатку Ботничное море на картi XVI ст., пiзнiше Ботнiчна затока. Спочатку ця назва стосувалася тiльки пiвнiчноï частини затоки. Наприкiнцi XVII — нач. XVIII ст. назва була поширена на всю затоку, включаючи i його пiвденну частину, що до того називалася Шведською затокою
 Бофорта море — розташоване мiж Аляскою й Канадським Арктичним архiпелагом. Було вiдкрито в 1789 р. шотландським мандрiвником Олександром Маккензи. Море Бофорта назване на честь англiйського вiйськового моряка, гiдрометеоролога, гiдрографа, контр-адмiрала Френсиса Бофорта 1774-1857 гг., члена Королiвських астрономiчних i географiчних суспiльств
 Вайгач — острiв на границi Баренцева й Карського морiв. На Пiвночi Вайгач — наносна мiлина, селезiнка. Також iснує вираження вайгачний кiнець острова, тобто наносний, намитий, низинний.
 Великий Бельт i Малий Бельт — протоки мiж пiвостровом Ютландiя й островами Фюн i Зеландiя в Данiï, з'єднують Балтiйське море iз протокою Каттегат. Назви утворенi вiд датського географiчного слова бельт — протока.
 Вест-Iндiя — загальна iсторична назва островiв Атлантичного океану мiж материками Пiвнiчноï й Пiвденноï Америки. Острова були вiдкритi пiд час плавань Колумба в 1492- 1504 р. у пошуках Iндiï. Тому ïхня перша назва Iндiï в безлiчi, тому що в той час розрiзняли Бiльшу й Малу Iндiю в межах властиво Iндiï, а iнодi видiляли й Третю Iндiю, розумiючи пiд нею Схiдну Африку. Пiсля вiдкриття на початку XVI ст. морського шляху в теперiшню Iндiю й введення поняття Ост-Iндiя Схiдна Iндiя, за американськими Индиями закрiплюється назва Вест-Iндiя Захiдна Iндiя
 Вiргiнськi острова — архiпелаг у складi Малих Антильських островiв. X. Колумб назвав цi острови островами Одинадцяти тисяч справ. Цi острови простяглися довгим рядом, що нагадує процесiю Одинадцяти тисяч справ. По легендi, дiви, якi здiйснювали паломництво вiд Корнуолла до Рима, на зворотному, шляхи були вбитi язичниками- гунами. Iспанською мовою виргин — дiва, звiдси й сучасна назва островiв — Вiргiнськi
 Врангеля острiв — розташованi в Пiвнiчному Льодовитому океанi на границi Схiдно-Сибiрського й Чукотського морiв. В 1823 р. Ф. П. Врангель на основi даних мiсцевих жителiв i власних спостережень уперше нанiс на карту острiв, iснування якого ще в 1787 р. припускав росiйський арктичний дослiдник Г. А. Саричев. В 1867 р. до острова пiдiйшов американський китобiй Т. Лонг, що i назвав його на честь Ф. П. Врангеля
 Гавайськi острови — архiпелаг, що перебуває в центральнiй частинi Тихого океану. Вiдкритий англiйським мореплавцем Дж. Куком в 1778 р. Вiн привласнив архiпелагу назва Сандвичские острова, на честь глави британського адмiралтейства лорда Сандвiча. Назва Гавайськi острови походить вiд назви головного острова архiпелагу — Гавайи, а ця назва — вiд термiна гавайки, що на мiсцевому дiалектi означає острiв, земля.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/gipoteza_kontinentiv.dhtml