КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/bile_more_geografichne_polojennja.dhtml

	БIле море: ГеографIчне положення Бiле море ставиться до внутрiшнiх морiв Пiвнiчного Льодовитого океану, тобто, воно розташовано в пiвнiчнiй пiвкулi, майже з усiх бокiв воно обмежено сушею й тiльки з пiвнiчноï сторони вiд Баренцева моря його вiдокремлює водна границя, проведена через мис Святий нiс на Кольськiм пiвостровi й мис Канин нiс. Бiле море являє собою океанську затоку, що глибоко урiзалася в материк. Ця глибока западина улоговинного (ковшового) типу у вiддаленi геологiчнi епохи була покрита льодовиком. Це єдине арктичне море, що майже повнiстю лежить до пiвдня вiд полярного кола. Лише самi пiвнiчнi райони моря перебувають у межах полярного кола
 Акваторiя бiлого моря простирається вiд 63њ47′ до 68њ4′ пiвнiчнi широти. Площа ïï-бiля 90 тисяч квадратних кiлометрiв. Середня глибина порядку 67 м , найбiльша- 365 м . Рельєф дна нерiвний i складний. Великi затоки Бiлого моря — : Мезенский на сходi, Двинской i Онежский на пiвднi й Кандалакшский , що урiзається в материк глибокою й вузькою смугою, на пiвнiчно- заходi. Найглибший район моря — Кандалакшский затока. Берiг цiєï затоки скелястий, багато вузьких довгий бухт i острiвцiв. Дно Горла являє собою пiдводний жолоб глибиною близько 50 м . Найбiльш мiлководна частина моря — пiвнiчна, глибини тут не перевищують 50 м , причому дно дуже нерiвне, особливо в Канинского берега й входу в Мезенский затока. Великi острови Бiлого моря — Соловецький архiпелаг на заходi, о. Моржовец на пiвночi й о. Мудьюгский на пiвденно-сходi. Найбiльш великi рiки, що впадають у Бiле море — Пiвнiчна Двiна, Мезень, Виг , Кандалакша, Кемь, Варзуга , Поной i Онега. Берега моря носять назви: Терский, Кандалакшский i Карельський-На пiвнiчно- заходi , захiдний берег Онезьке затоки, називаний Поморським берегом (район вiд Кеми до Онеги), має порiзану берегову лiнiю, Лiтнiй-На пiвднi й Зимовий-На сходi. Лiтнiй берег потужною, широкою мовою вдасться в море в напрямку на пiвнiчний захiд, до Соловецьких островiв, вiдокремлюючи Онежский затока вiд Двинского .
 КлIмат 
 Хоча в стародавностi Бiле море й називалося Студеним, клiмат його узбережжя бiльше континентальний , чим, наприклад, клiмат Мурманського берега. Окруженность сушею, вiдсутнiсть холодних плинiв i панування вiтрiв з океану, що несуть теплi повiтрянi потоки, — такi основнi фактори, що зм'якшують суворий клiмат. Практично у всiх районах Бiлого моря протягом усього року не буває тривало сталоï погоди, що обумовлено змiнним впливом океанiчних i континентальних повiтряних мас. Температура води Бiлого моря на поверхнi (поблизу берегiв) улiтку, iнодi досягає навiть 18 — 20њ. Улiтку температура води в пiвденнiй частинi Бiлого моря вище, нiж у пiвнiчнiй його частинi. Але остигання води починається в пiвденнiй частинi ранiше, нiж у пiвнiчноï, i в серединi осiни температура води в обох частинах моря зрiвнюється. Солонiсть води в рiзних районах Бiлого моря також рiзна. Вона трохи нижче середньоï солоностi океану, 27, 5-28%o. У деяких мiсцях вона порiвняно невелика через сильне опрiснення по засобах надходження рiчкових вод в iнших — досягає значних величин, вiдзначається активний обмiн вод Бiлого й Баренцева морiв. Бiля поверхнi переважає стiк з Бiлого моря, а на глибинi — у зворотному напрямку. Тому в Бiлому морi на глибинi вода не тiльки бiльше солона (30%0) але й бiльше холодна. Припливи мають правильний пiвдобовий характер. Швидкiсть припливу 0, 1-1- 4 м/сек. Найбiльша величина припливiв (близько 7 м) спостерiгається в Мезенском затоцi. Найбiльш сильне хвилювання моря ( 4-5 балiв i бiльше) спостерiгається в жовтнi-листопадi в пiвнiчнiй частинi моря й у Горлi. Невеликi розмiри моря не дозволяють розвитися великим хвилям — у Бiлому морi переважають хвилi висотою до 1 м .
 Лiто на Бiлому морi прохолодне й умерено вологе. При переважних пiвнiчно- схiдних вiтрах температура повiтря в липнi в середньому дорiвнює 8-10 про с. Минаючi над Баренцевим морем циклони можуть змiнити напрямок бiломорських вiтрiв i пiдвищити температуру до 12-13 про с. У тi днi, коли над пiвнiчно-схiдною Європою встановлюється антициклон, над морем переважають пiвденно-схiднi вiтри й сонячна погода, температура повiтря пiдвищується в середньому до 17-19 про з, а в пiвденнiй частинi моря може досягати й 30 С. Улiтку температура води на поверхнi досягає 13-16 про з, товщина прогрiтого шару 30-40 м, починаючи iз цих глибин, спостерiгається спочатку стрибкоподiбне, а потiм плавний спад температури до -1.4 про з на обрiях 100 м i бiльше. Прозорiсть води 10 — 20 м улiтку й до 40 м узимку. Зима на Бiлому морi тривала й сувора. З настанням зими море, поступово остигаючи, вiддає сухiше тепло. роль, Що Отеплює, моря позначається й у порiвняно високiй (-9,4 або -9,6 С) середнiй температурi сiчня. З лютого вплив, що отеплює, моря, до цього часу вже остиглого, зменшується, i клiмат приймає бiльше континентальний характер; лютий — самий холодний мiсяць (середня температура -15,2 С). Однак при вторгненнi теплого повiтря з Атлантики температура повiтря пiдвищується до -6 — -7 про З, а зсув у район моря антициклона з Арктики викликає похолодання до -24 —i26 про С и нижче. Узимку в затоках температура води на поверхнi дорiвнює -0,5 про З, iз глибиною вона опускається до -3 про С. У квiтнi-травнi остигле море iнтенсивно вiддає холод, граючи стосовно сушi охолодну роль, тому середня температура цих мiсяцiв (-2,1њ у квiтнi й +3,7 њС у травнi) невисока. У пiвнiчних частинах навеснi й улiтку частi тумани.
 . Фауна Бiлого моря, хоча вона й бiднiше iнших пiвнiчних морiв,
 винятково цiкава й своєрiдна через свого змiшаного характеру й
 ставиться до помiрно-арктичного . На безлiсних скелях островiв
 розташовуються рiзноманiтнi по видовому складi пташинi базари —
 тут гнiздяться баклани, чайки, крачки й iншi. Особливо багато тут
 бакланiв — у серпнi в гнiздах сидять пташенята рiзних вiкiв.
 . Пiдводний мир Бiлого моря багатий i своєрiдний. Поверхня скель
 поростила м'якими коралами, актинiями, губками й гидроидами. У
 щiлинах i мiж каменями плазують морськi зiрки, офиури , краби й
 креветки. З риб часто зустрiчається зубатка, морський окунь,
 камбала й риба-пиногор . Можна побачити ракiв-пустельникiв i найрiдшу
 офиуру з екзотичною назвою -г олова горгони. Соловецькi острови:
 Бiле море не багато островами. Соловецькi острови -до рупнейший архiпелаг бiломорського басейну. Вони перебувають у порiвняно мiлководнiй захiднiй половинi моря, при входi в Онежский затока, образуя захiдний i схiдний проходи в нього. Соловецькi острови розташованi в районi, де панує стiчний плин вод рiки Онеги й Онезьке затоки, що йде вiд устя Онеги до пiвночi уздовж Лiтнього берега, що потiм обгинає Соловецькi острова з поворотом до сходу, навколо пiвнiчно- захiдного краю лiтнього берега. Ця частина Бiлого моря не тiльки бiльше мiлководна, але й бiльше тепловодна, чим iншi його райони. У лiтнi мiсяцi морська вода в Соловецьких берегiв добре нагрiвається. Льодовий режим:
 Кiлька слiв про льодовий режим моря, що грає роль одного з важливих климатообразующих факторiв у цьому районi. Як вiдомо, Бiле море суцiльно не замерзає: навколо всiх дiлянок суши утвориться смуга льодового припаю, ширина якоï хоча й залежить вiд вiтрiв, температурного режиму й iнших причин, але не буває менше декiлькох кiлометрiв. Оперiзуючи всi дiлянки суши, припай залишає некрижаноï, вiльноï вiд льоду частина моря; багаторiчними спостереженнями встановлено, що ширина цiєï смуги води мiж материком i островами й у найсуворiшi зими залишалася постiйноï
 Суцiльна смуга льодового припаю оточує зимою й Соловецькi острова. У листопадi замерзають затока благополуччя й малi бухти, а вiдкрита частина затоки й рейд заповненi рухливим льодом. Незамерзаюча смуга на море мiж материковим i острiвним припаєм є причиною того, що протягом багатьох столiть Соловецькi острова з листопада по травень виявлялися зовсiм вiдрiзаними вiд зовнiшнього миру. 
 Використання вод БIлого моря:
 Для Росiï, i для республiки Карелiя зокрема, Бiле море має величезне значення:
 Транспорт. Навiгацiйний перiод з половини травня по кiнець жовтня. Завдяки Бiломорсько-Балтiйському й Волго-Балтiйському каналам Петрозаводськ став портом п'яти морiв: Бiлого, Каспiйського, Балтiйського, Азовського, Чорного. Шлях Бiле море —i Бiломорсько- Балтiйський канал —i Онезьке озеро —i Балтiйське море пропускає через себе величезна кiлькiсть торговельних, вантажних i пасажирських судiв. Бiле море дощенту З анкт — Петербурга служило єдиним водним шляхом для торгiвлi iз Захiдною Європою, з якоï тут почалися зносини в 1553 роцi, коли в устi Пiвнiчноï Двiни прибув на кораблi англiєць Ченслер . З пiдставою Петербурга бiломорський шлях втратила своє значення й знову оживає з розвитком пароплавства й iз проведенням залiзниця до мiста Архангельськовi. Портiв на Бiлому морi шiсть: м. Архангельськ при устi С. Двiни, Онега, Мезень, Кемь, селище Суми й с. Сороцкое (Сороки). Щорiчно приходить до 800 iноземних судiв (близько 400 тис. тонн), здебiльшого порожнi , iде до 700 судiв (350 тис. т.), здебiльшого з вантажем. Ввiз до 3 милл. пуд . ( до аменний вугiлля, машини); вивiз 27 милл. пуд; лiс i лiсовий матерiал в Англiю, хлiб (борошно житня) у Норвегiю, льон, клоччя, сало, шкiри й iн. з Архангельська термiнове пароплавство уздовж Мурманського берега до Норвегiï й до Соловецьких островiв

 Бiологiчнi ресурси Бiлого моря широко використовуються в харчовiй промисловостi. Велике рибальство (до 600 т. пуд.); ловиться: оселедець, сьомга, трiска, навага, корюшка й iн. Значнi морськi промисли — у Терского берега б'ють тюленiв (лисунов); на Пiвночi багато збирають яєць i б'ють диких птахiв — чайок, гавок (гагачий пух). Рибальство в Бiлому морi розвинено як на аматорському рiвнi, так i в промисловому масштабiРекреацiйнi ресурси. Особлива увага варто придiлити Соловецьким островам. Це неповторною й заворожливою своєю красою пам'ятник росiйськоï iсторiï. Тут проводяться численнi екскурсiï На островi Великий Жужмуй перебуває ще один об'єкт паломництва туристiв. Це двадцатиствольная сосна. Вона є пам'ятником природи й перебуває пiд охороною.
 Також на Бiлому морi розвинено дайвинг сафарi. Крiм захоплюючих занурень у рiзних мiсцях, пiд час поïздки органiзуються наземнi екскурсiï по бiломорських островах.   Висновок: 
 Бiле море у всiх вiдносинах є важливим об'єктом для Росiï й Республiки Карелiя
 Використовувана лIтература 

 Матерiали сайту schooltask.ruМолодшим школярам про природу Карелiï, Бабакова Т. А., Момотова А. П., Петрозаводськ: Карелiя, 1988 — 213 с.Малий Енциклопедичний словник Брокгауза й Ефрона . 


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/bile_more_geografichne_polojennja.dhtml