КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/adriatichne_more.dhtml

	АдрIатичне море Адрiатичне море — частина Середземного моря мiж Апеннiнським i Балканським пiвостровами. В IVст. до н. е. грецькi купцi заснували мiж устями По й Адидже мiсто Атри Адрия. Походження цiєï назви зв'язують iз мовою древнього населення цих мiсць иллирийским, у якому є слово айиг — вода, море. За назвою мiста в грекiв одержав назву Адрiатична затока сучасного Iонiчного моря, що пiзнiше став видiлятися в окреме Адрiатичне море
 Азовське море — море басейну Атлантичного океану. Сучасна назва походить вiд назви мiста Азов тюрк. азак — низький, тобто той, що лежить у нижньому плинi Дону. В античнi часи море називалося Меотида меоти — народ, що у стародавностi жив на його берегах, а також Меотис- Лимне iз гр. озеро меотов. Азовське море серед всiх морiв земноï кулi найбiльше прорiзається вглиб материка, а саме в Схiдноєвропейську рiвнину. До того ж воно саме мiлководне iз всiх морiв, нашоï планети. Середня глибина його досягає лише 8 м, а сам бiльша не перевищує 14 м, тобто висоти п'ятиповерхового будинку. Тому пiд час осiннiх штормiв тут дуже небезпечно для кораблiв не стiльки потонути, скiльки розбитися об морське дно . Азорськi острова — архiпелаг в Атлантичному океанi, що складається з 9 островiв. Був вiдомий у стародавностi карфагенским мореплавцям, а в середнi столiття — арабам, норманам i генуезцам. Мiж 1427 i 1432 р. острова були знову вiдкритi португальським капiтаном Гонсалу Велью Кабралом. Антильськi острова — архiпелаг у Карибському морi. У перекладi з латинськоï мови назва означає острова, якi розташованi навпроти вiд антие — перед, навпроти i Шаз — острова. Т.е. Антильськi острова — тi, що розташованi напроти материка.
 Аравiйське море — море Iндiйського океану. Назване вiд Аравiйського пiвострова
 Атлантичний океан — розташований мiж Гренландiєю й Iсландiєю на Пiвночi, Європою й Африкою — на Сходi, Пiвнiчною й Пiвденною Америкою — на Заходi, Антарктидою — на Пiвднi. Уперше назва зустрiчається в добутках давньогрецького iсторика Геродота V ст. до н. е., що вказував, що море за стовпами Геракла тобто за Гiбралтарською протокою називається Атлантис, а в римського, ученого Плиния Й ст. назва вживається вже в сучаснiй формi — Океанус Атлантикус, тобто Атлантичний океан. Походження назви пов'язане з вiдомим у Древнiй Грецiï мiфом про Атланта — титанi, що тримав на своïх плечах небокрай


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/adriatichne_more.dhtml