КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/actualizacia_znan_spolucheni_shtati_ameriki.dhtml

	АктуалIзацIя знань; СполученI Штати Америки Пригадайте, якi наслiдки для економiчного й соцiально-полiтичного розвитку США мала перемога Пiвночi в громадянськiй вiйнi 1861-1865 рр. У чому полягала суть доктрини Монро? Пiднесення економiки США. Технiчний прогрес у промисловостi й сiльському господарствi. Досягнення свiтовоï першостi. Кiнець XIX -качан XX ст. характеризувалися небувалим зростанням американськоï економiки. В 1871-1913 рр. нацiональний дохiд США збiльшився в 5 разiв, а нацiональне багатство краïни — в 7. Особливо швидкими темпами зростало промислове виробництво: за цей перiод воно збiльшилося в 9 разiв. В 1913 р. США виробляли понад третину свiтовоï промисловоï продукцiï, запозбавивши далеко позаду iншi iндустрiальнi краïни.
 Перемога промисловоï Пiвночi в громадянськiй вiйнi, лiквiдацiя рабовласницьких латифундiй i прийнятий 1862 р. гомстед-акт вiдкрили шлях для ринкового освоєння пiвденних штатiв i земель Заходу. У США було створено такi сприятливi умови для пiдприємництва, яких не знала жодна захiдноєвропейська краïна.
 Важливу роль в iндустрiалiзацiï вiдiграв потiк iммiгрантiв. За останнi 30 рокiв XIX ст. до США прибуло 14 млн переселенцiв, в основному з Iталiï, Iрландiï та схiдноєвропейських краïн. Здебiльшого це були смiливi, енергiйнi, заповзятливi люди, серед яких було чимало квалiфiкованих фахiвцiв. Нестачу робочоï сили пiдприємцi прагнули компенсувати рацiо налiзацiєю виробництва й не шкодували коштiв на науковi дослiдження. За кiлькiстю винаходiв, розробкою нових видiв технiки й технологiй США посiдали перше мiсце у свiтi. Заводi й фабрики краïни оснащувалися найсучаснiшим устаткуванням.
 Економiчне зростання забезпечувалося також сприятливою економiчною полiтикою держави. Промисловiсть США була добрi захищена вiд конкуренцiï iмпортних товарiв високими митами. Протекцiонiзм поєднався iз залученням iноземних iнвестицiй, i на качану XX ст. смороду склали в США 3,4 млрд доларiв. Для американськоï економiки була вигiдна i та обставина, що краïна знаходилася на значнiй вiддалi вiд своïх європейських конкурентiв, по сусiдству зi слаборозвиненими латиноамериканськими краïнами. Наприкiнцi XIX — на качану XX ст. США перетворилися на потужну iндустрiально- аграрну державу. В економiцi краïни вiдбулися глибокi структурнi змiни, з'явилися новi галузi промисловостi: нафтовидобувна i нафтопереробна, хiмiчна, автомобiльна, електроенергетика. В 1882 р. знаменитий винахiдник Т. Едiсон побудував першу теплову електростанцiю, а до качану ХХ ст. у США було вже близько 3 тис. електростанцiй. У краïнi почалася електрифiкацiя промисловостi, транспорту й побуту.
 Iндустрiалiзацiя Сполучених Штатiв поєднувалася не тiльки з технiчним прогресом у промисловостi, алi й з удосконалюванням органiзацiï виробництва й працi. Галузi легкоï промисловостi вперше у свiтi переходять до масового випуску стандартизованого взуття, одягу, продуктiв харчування, лiкiв. На великих заводах упроваджувалися потоковi методи виробництва з конвейєрним складанням вузлiв, агрегатiв i готовоï продукцiï; удосконалювалася органiзацiя працi. Завдяки цим нововведенням компанiя Г. Форда, що стала символом масового виробництва в Америцi, зумiла знизити вартiсть автомобiля з 950 до 290 доларiв i зробити його доступним масовому покупцевi. Форд був одним з перших пiдприємцiв, якi усвiдомили, що робiтник може приносити прибуток i в якостi споживача товарiв. В 1913 р. його компанiя випустила 250 тис. автомобiлiв, що становило половину продукцiï всього автомобiлебудування США. Зростання автотранспорту викликало посилене будiвництво шосе, розвивалися також iншi шляхи сполучення.
 Перша теплова електростанцiя та Г. Форд на своєму першому автомобiлi
 Особливо швидко здiйснювалось залiзничне будiвництво, що заохочувалося федеральними кредитами й наданням землi в користування залiзничних компанiй. На 1900 р. залiзницi з'єднали всi штати, а чотири магiстралi — тихоокеанське й атлантичне узбережжя. Загальна довжина залiзниць досягла 190 тис. миль, що становило половину свiтовоï залiзничноï мережi. Швидко розвивалися засоби зв'язку — телефон i телеграф. У Нью-Йорковi й Бостонi вiдкрилися першi лiнiï метро.
 Перiод бурхливого розвитку переживало й сiльське господарство. Праця вiльних фермерiв на вiльнiй землi приносила своï результати. США перетворилися на провiдного виробника та експортера харчових продуктiв. Цьому багато в чому сприяло застосування нових сiльськогосподарських машин i штучних доголивши. До 1914 р. у сiльському господарствi краïни нараховувалося 17 тис. парових тракторiв i 15 тис. вантажiвок. Розвиток ринковоï економiки США вiдбувався в умовах нещадноï конкурентноï боротьби, що загострювалася в роки криз. Великi корпорацiï (акцiонернi товариства) поглинали розорених конкурентiв, створювали мiжкорпоративнi об'єднання — трести, встановлюючи монопольний контроль над цiлими галузями промисловостi й транспорту
 Серед могутнiх монополiстiв особливо видiлялися нафтовий трест Дж. Рокфеллера, сталева компанiя Карнегi, мiдна Гугенгейма, електротехнiчна фiрма Дженерал Електрик, залiзничнi iмперiï Вандербiль-Та i Гантiнгтона. Якщо в 1861-1890 рр. у США було створено 24 трести, те тiльки в 1899-1902 рр. з'явилося 82 новi великi компанiï йз загальним капiталом 3,2 млрддоларiв.
 Концентрацiя охопила й банкiвську справу. Банки Рокфеллера, Моргана, Меллона та iншi фiнансували найбiльшi комерцiйнi проекти в краïнi. Так, в 1901 р. один з найвпливовiших фiнансистiв США Дж. Морган, придбавши в Е. Карнегi за 490 млн доларiв належнi тому акцiï металургiйних пiдприємств, створив могутню Сталеву корпорацiю, яка контролювала 44 % нацiональноï виплавки чавуну й 66 % сталi. В 1904 р. у США нараховувалося 445 великих промислових i банкiвських корпорацiй (якi складалися з десяткiв компанiй) iз загальним капiталом 20,4 млрддоларiв.
 Розвиток зв'язкiв банкiв i промислових компанiй обумовив появу на качану XX ст. у США перших фiнансово-промислових груп. Найбiльшi з них — банкiрський Дiм Дж. Моргана, групи Рокфеллера, Пенсiльванська, Доджа, Вандербiльта й Гарiмана — контролювали бiльшу частину видобувноï й оброблювальноï промисловостi краïни. Домiнуючи в американському бiзнесi, смороду, чи так iнакше, впливали на добробут мiльйонiв людей
 Еволюцiя двопартiйноï системи. Сполученi Штати Америки було утворено в 1776 р. при об'єднаннi тринадцяти британських колонiй, що проголосили свою незалежнiсть. Вiйна за незалежнiсть тривала до 1783 р. i завершилася перемогою колонiстiв. В 1787 р. була прийнята конституцiя США, а в 1791 р. — перший цикл виправлень до неï (Бiлль про права), який гарантував американцям основнi громадянськi права й свободи та iстотно обмежив повноваження федерального уряду щодо штатiв.
 Згiдно конституцiï США становлять собою президентсько-парла мiн тську республiку. Законодавчi повноваження належати двопалатному конгресу, що складається з палати представникiв та сенату, який формується на ґрунтi рiвного представництва штатiв як суб'єктiв американськоï федерацiï. Президент краïни, що обирається на чотири роки, є головою держави й, водночас, керiвником федеральноï адмiнiстрацiï (уряду). Великi повноваження належати Верховному суду краïни, який одночасно виконує функцiï конституцiйного суду. США є союзною державою (федерацiєю), що складається йз штатiв (з 1959 р. — 50). Особливу адмiнiстративну одиницю становить Федеральний округ Колумбiя, де знаходиться столиця краïни Вашингтон
 Полiтичне життя краïни визначало суперництво двох партiй — республiканськоï й демократичноï. Демократична партiя, що склалася на ґрунтi спiльних iнтересiв аграрiïв в 1828 р., згодом стала орiєнтуватися на iнтереси рабовласникiв-плантаторiв пiвденних штатiв. У свою чергу утворена в 1854 р. республiканська партiя вiдстоювала iнтереси промисловцiв i фермерiв Пiвночi.
 В 1860-х роках суперечностi мiж рабовласницькими пiвденними й пiвнiчними штатами привели до качану чотирилiтньоï громадянськоï вiйни. Перемога Пiвночi врятувала краïну вiд розколу й привела до повсюдноï заборони рабства в США.
 Глибокi змiни, що вiдбувалися в економiцi краïни, справляли помiтний вплив на розвиток полiтичного життя США, на внутрiшню полiтику держави. Пiсля громадянськоï вiйни непримиренна ворожнеча республiканцiв i демократiв вiдiйшла в минуле. Наприкiнцi ХIХ ст. обидвi партiï вiдрiзнялися рiдкiсною одностайнiстю в пiдтримцi iнтересiв великих корпорацiй, стримуваннi соцiальних рухiв у краïнi та фактичному схваленнi расизму й сегрегацiï на Пiвднi.
 Характерною рисою полiтичного життя США в останнiй чвертi ХIХ ст. стало посилення партiйних босiв — регiональних лiдерiв республiканцiв i демократiв. Саме боси, спираючись на згуртованi й дисциплiнованi партiйнi органiзацiï, вiдiгравали основну роль у полiтичному життi краïни. Президенти були ïхнiми ставлениками й, як правило, слухняно виконували продиктовану волю. Партiйнi боси були тiсно пов'язанi з фiнансово-промисловими колами краïни, через них великi корпорацiï впливали на внутрiшню й зовнiшню полiтику держави.
 Вплив соцiалiстичних iдей у США, на вiдмiну вiд Європи, був слабким. Невеликi партiï соцiалiстiв складалися в основному з емiгрантiв, що погано знали англiйську мову. Мiцних зв'язкiв з корiнними американцями смороду не малi. Основною формою органiзованого робiтничого руховi залишалися профспiлки. В 1914 р. у лавах Американськоï федерацiï працi нараховувалося майже 2 млнчоловiк. Передвиборча карикатура: Т. Рузвельт, В. Вiльсон i У. Тафт. Як смороду собi подають i як смороду собi почувають. Як ви розумiєте цю карикатуру? Свою крапку зору обґрунтуйте.
 Отримайте з додаткових джерел якомога бiльше цiкавих вiдомостей про життя й полiтичну кар'єру В. Вiльсона та У. Тафта. Чим ïхня полiтика вiдрiзнялася вiд полiтики Т. Рузвельта?
 3 Справедливий курс Т. Рузвельта. Наприкiнцi XIX — на качану XX ст. значного впливу в США набув рух за реформи й соцiальний прогрес, що об'єднав iнтелiгенцiю, службовцiв, дрiбних пiдприємцiв i частину робiтникiв. Прибiчники реформ — прогресисти вимагали демократизацiï виборчоï системи, контролю за дiяльнiстю великих корпорацiй, проведення реформи оподатковування й запровадження соцiального страхування. Ïхнi гаснула сталi програмою дiй лiберальноï опозицiï в лавах республiканськоï й демократичноï партiй. Необхiднiсть змiн стали усвiдомлювати й правлячi кола США, про що свiдчила реформаторська дiяльнiсть президентiв Т. Рузвельта й В. Вiльсона.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/GEOGRAFIA/actualizacia_znan_spolucheni_shtati_ameriki.dhtml