КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/tradicii_m_v_gogolja_i_m_e_saltikovashedrina.dhtml

	ТрадицIÏ М. В. Гоголя I М. Є. Салтикова-ЩедрIна в сатирI В. В. Маяковського Поет В. В. Маяковський увiйшов у нашу свiдомiсть, у нашу культуру переважно як агiтатор, горлан, ватажок. Вiн дiйсно ступнув до нас через лiричнi томики, як живий з живими говорячи. Його поезiя голосна, невгамовна, шалена. Ритм, рима, крок, марш — всi цi слова асоцiюються iз творчiстю поета i виражають його. Це дiйсно поет-гiгант. I щира оцiнка його творчостi ще спереду, тому що вiн занадто великий, об'ємна, його поезiя нiяк не вмiщається у вузький i тiсний свiт наших думок i турбот. Маяковський — поет рiзнобiчний. Вiн мiг писати про усе, що хвилювало його, рiвною мiрою талановито i незвичайно.
 Тому його поезiя так багатолика — вiд плакатiв РОСТУ з короткими i влучними пiдписами до поеми про цiлу краïну (Добре!), вiд антивоєнних вiршiв початку XX столiття до нiжних, пiднесених поем про кохання ( Флейта-хребет). Не обходив вiн у своïй творчостi i тему викриття вульгарностi, мiщанства, обивательщини, бюрократизму. Тут Маяковський вiрний традицiям росiйськоï лiтератури, тому що продовжує лiнiю, почату ще Фонвiзiним, Грибоєдовим, Гоголем i Салтиковим-Щедрiним. Якщо розглянути вiршi Маяковського Про погань i Прозасiдавшiєся, то можна помiтити, що поет широко використовує цiлий спектр комiчних прийомiв для опису бюрократiв i мiщан, чиï бажання не простираються далi тихоокеанських галiфiщ i прагнення фiгуряти у новому платтi на балi в Реввiйськрадi. Поет використовує i разючi епiтети, i помiтнi порiвняння, i несподiванi алегорiï, але особливо яскраво розкриває суть пороку за допомогою гiперболи, сарказму, гротеску. Для приклада проведемо паралель мiж Прозасiдавшiмися i Ревiзором. I вiрш Маяковського, i п'єса Гоголя являють собою закiнченi лiтературнi твори iз зав'язкою, кульмiнацiєю i розв'язкою. Початок обох добуткiв гiперболiчний: в одному це безнадiйнi спроби чиновникiв потрапити на кiлька засiдань вiдразу, де обговорюється покупка склянки чорнила, а в iншому добутку чиновники вiд страху визнають у Хлєстаковi ревiзора. Кульмiнацiя являє собою гротеск. У Прозасiдавшiхся:
 I бачу,
 Сидять людей половини. О, бiсовщина! Де ж половина iнша?
 У декiлькох рядках Маяковський довiв ситуацiю до абсурду. Бiльше плавний перехiд до кульмiнацiï у Ревiзорi, але по своïй абсурдностi вона не уступає Прозасiдавшiмся i характеризується, наприклад, такими ситуацiями, як унтер-офiцерша, яка сама себе висiкла, Бобчинський, що просить довести до вiдома його iмператорськоï величностi, що в такому-то мiстi живе Петро Iванович Бобчинський. У Ревiзорi Гоголь вiдбив свою вiру в силу i справедливiсть вищоï влади, у неминучiсть покарання. Розв'язка Прозасiдавшiхся iронiчна, що, iмовiрно, говорить про те, що Маяковський розумiв живучiсть, незруйновнiсть бюрократизму. Якщо говорити про вiрш Маяковського Про погань, то тут ми знайдемо i гротеск в образi ожилого Маркса, що призиває згорнути голови мiщанським канаркам, i гiперболiчний епiтет тихоокеанськi галiфiща, i саркастичне вираження мурло мiщанина, i порiвняння зади, мiцнi, як умивальники. Поет без стиснення вживає цi тропи i стилiстичнi фiгури, розглядаючи обивательський побут, що страшнiше Врангеля.
 Цей вiрш можна спiввiднести з пафосом творчостi Салтикова-Щедрiна. У його добутках сарказм, гротеск i гiпербола зустрiчаються буквально на кожнiй сторiнцi, особливо у Дикому помiщику, Повiстi про те, як один мужик двох генералiв прокормив, Iсторiï одного мiста.
 У своïх творах Салтиков-Щедрiн часто використовував прийом фантастики. До подiбного прийому прибiгав i Маяковський у п'єсi Клоп, де Пєр Скрипкiн переноситься у майбутнє . В. В. Маяковський додержувався традицiй Гоголя i Салтикова-Щедрiна не тiльки у використаннi лiтературних прийомiв, але i у самiй тематицi сатиричних добуткiв, спрямованих проти вiдсталостi мислення, бюрократичного i мiщанського побуту та обивательськоï вульгарностi. Традицiï росiйськоï сатири надалi продовженi i розвиненi такими майстрами слова, як М. Булгаков, I. Iльф i Є.Петров, Фазiль Iскандер та iншими.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/tradicii_m_v_gogolja_i_m_e_saltikovashedrina.dhtml