КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/romantichniy_ideal_nacionalnogo_zvilnennja_y_voli_v.dhtml

	Романтичний Iдеал нацIонального звIльнення й волI в раннIй лIрицI П. Тичини П. Г. Тичина — один з тих украïнських письменникiв, чиє поетичне слово зачаровує душу, звеличує помисли, дає насолода. Якщо вiрити в те, що поет починається iз джерела, то перший збiрник поета Сонячнi кларнети є весняною повiнню. Якщо вiрити в те, що поет народжується один раз, то Павло Тичина сповiстив про своє народження знову ж таки збiрником Сонячнi кларнети. Отже, що б не було джерелом наших домислiв, перший збiрник засвiдчив появу молодого талановитого поета, повного сил i завзятостi
 СонячнI кларнети це гiмн веснi, гiмн життя, це чарiвна пiсня, сповнена нiжностi, i радостi, i сумуй. Це вiчна пiсня надiï, вiри, юнацькоï закоханостi вжизнь.
 Що ж хвилює серце закоханого юнака? Вчитаємося в рядки його вiрша за назвою Ще пташки… i вiдчуємо трагiзм, турботи, викликанi подiями першоï свiтовоï вiйни. У вiршi присутнi образи Мороку, Жаху, Мертвоï Тишi. Епiтет мертва, на мою думку, надає вiршу реалiстичного звучання: вiйна несла на землю смерть, вiд якоï води закипiли, а старi молилися ïï сльозах. На думку лiтературноï критики 90- х рокiв, у цьому збiрнику оригiнального поета простежуються три музи: Поезiя, Музика й Живопис. Вiршi збiрника вiдповiдно до тематичного напрямку дiляться на три групи- цикли: любовна й пейзажна лiрика; вiршi про хiд i наслiдок першоï свiтовоï вiйни; вiршi про Украïну в роки революцiï Тема сутностI життя розкрита в третьому циклi вiршiв. У поезiï Вiдкривайте дверi молодий поет виводять образ лiричного героя, що уболiває за долею народу. Вiн не сприймає братовбивчу революцiю, вона страшна у своïй сутi:
 Вiдкрилися дверiВсi шляхи в кровi! Передчуття поета виправдалося: пiсля 1921 року (приборкування непокiрливих селян) рiдна нянька-краïна вже по колiна стояла в кровi. У вiршi Скорботна мати — реальна картина тих подiй, якi перетворили Украïну в поле, засiяне могилами. Ця поезiя має зв'язок з бiблiйною лiтературою. Тут образи Христа, Марiï, його матерi, раю. Христос символiзує правду, справедливiсть; Марiя — загальну любов до рiдного краю; рай — щасливе життя; кривавий край — Украïну. Цi образи допомагають зрозумiти глибину трагедiï украïнського народу пiсля революцiï 1917 року. Серце автора болить, крiзь сльози вiн пророкує:
 Не бути нiколи раюУ цьому кривавому краï ТIльки тодI, коли народ буде вiльним, незалежним, вiн зможе жити теперiшнiм життям. Моя увага в цiй поезiï привернув образ квiтки. Автор, напевно, вiрить, що прийде нове життя в Украïну, коли мiж людьми буде згода, загальна любов, повага, коли бiльшiсть буде жити iдеєю
 Павло Тичина… Дороге й незабутнє iм'я для багатьох поколiнь. Вiн пiшов вiд нас, проте незгасний вогонь його чарiвного слова продовжує зiгрiвати людськi серця. Його iм'я по праву належить до тих безсмертним iменам, якi вiчно будуть жити в пам'ятi вiльного народу


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/romantichniy_ideal_nacionalnogo_zvilnennja_y_voli_v.dhtml