КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/romani_pro_serednovichchja_y_pro_viniknennja_nacionalnih.dhtml Романи про СередньовIччя й про виникнення нацIональних монархIй (Айвенго, Квентин Дорвард) Вальтер Скотт використає досвiд антикварного i пригодницького роману ХVШ столiття, театр Шекспiра, фольклор — у першу чергу жанр балади. Якщо в ХVШ столiттi людська природа розглядалося як єдина за всiх часiв, а змiни в зовнiшнiм життi — тiльки як що не має великого значення одяг для цiєï природи, то в романтизмi виникає нова концепцiя iсторiï й романтичний метод дослiдження й художнього втiлення iсторичного процесу. У ХVШ столiттi передавали iсторичну атмосферу якоï-небудь епохи (романи Филдинга), але ця епоха ще не усвiдомлювалася як ланка в живому iсторичному русi суспiльства. В англiйськiй лiтературi основу роману становить бiографiя героя, його пригоди, — те, що з ним трапляється У Вальтера Скотта в його романах обрисовується тiльки той перiод життя героя, коли вiн стає учасником iсторичних подiй, коли виявляється зв'язок кожноï людини з рухом iсторiï. I причина всього того, що вiдбувається з героєм, полягає не в випадковостi або долi, а у великому соцiальному конфлiктi, у якому беруть участь тi головнi сили, якi вступають у боротьбу в дану iсторичну епоху, становлять рушiйну, дiючу силу iсторiï. У цьому проявляється подiбнiсть iз шекспiрiвськими драмами — героï яскравi, сильнi, ïхнi характери рiзко обкресленi, це вiльнi натури — i бiльшiсть таких героïв з'являється за концепцiєю Вальтера Скотта саме в епоху Середньовiччя Всi процеси цiєï епохи вже завершилися й виразно виднi з iсторичноï перспективи. На цей час доводиться становлення перших європейських нацiональних держав. Вальтер Скотт створює у своïх iсторичних романах узагальнений образ Середньовiччя як iсторичного прологу, без якого було б неможливо виникнення сучасного авторовi перiоду iсторiï й сучасноï держави. Вальтер Скотт виходить iз консервативних подань про еволюцiï суспiльства. Сучасна буржуазна Англiя здається йому iдеалом законностi й гуманiзму Але художня правда його романiв вступає в протирiччя з його поглядами — головнi героï, носiï iдеï сучасного гуманiзму, — самi безбарвних i нецiкавi в романах. Скотт запозичить iз драматургiï прийоми опису побутового тла й створює в такий спосiб нацiональний колорит — описує подробицi костюмiв, поводження, звичаï й вдачi. Все оповiдання будується як розгортання усе бiльше широкоï перспективи, а приватна доля вплiтається в загальне iсторичне полотно. Скотт зображує рiзнi соцiальнi типи Як i в Шекспiра, велике значення мають масовi сцени — народнi праздненства, боï, народнi повстання. Головнi героï — як правило вигаданi персонажi, це молода закохана пари, утягнена у вир iсторичних подiй. Iсторичнi дiячi з'являються як учасники подiй — але в мiру того, як доля головних героïв виявляється пов'язана з ïхнiм ходом.. Другоряднi персонажi — найбiльш яскравi й, що запам'ятовуються в романах Скотта. Це слуги, ремiсники, блазнi, воïни, селяни. У кожного з них свiй характер, особливостi мовлення, костюм, звички, вони беруть участь у розвитку iнтриги й самоï iсторiï. Народ як рушiйна сила iсторiï вперше з такою повнотою й наочнiстю вiдбивається саме в романах Вальтера Скотта Найбiльше чiтко в еволюцiï європейського суспiльства видiляються три етапи: плем'я або клан, середньовiчна держава й сучасне авторовi держава. Сучаснiсть увесь час є присутнiм у романах, оскiльки Скотт дає кожну подiю у двох ракурсах — iсторичному (як його бачать його учасники) i сучасному (з позицiï ХIХ столiття). Центральне поняття роману — це єднiсть краïни, що повинне створюватися в процесi iсторiï, i позитивнi героï — тi, якi сприяють виникненню цього єдностi А негативнi це, як правило, представники середньовiчних феодальних сил, що пручаються такiй єдностi. I в майже кожному романi Скотта є представники трьох тимчасових етапiв — минулого, будушего й сьогодення, вони вступають один з одним у конфлiкт i боротьбу, у процесi яких i здiйснюється рух iсторiï вперед, якi б жертви й втрати не вимагало б цей рух. На початку багатьох романiв описується дорога й подорожуючий по нiй молодий герой Його шлях — це опосередковане вiдбиття шляхи самоï iсторiï, учасником якоï — вiльним або мимовiльним вiн стає пiд час своïх мандрiвок URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/romani_pro_serednovichchja_y_pro_viniknennja_nacionalnih.dhtml