КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/poetizacia_naukovih_vidkrittiv_u_lirici_baroko.dhtml

	ПоетизацIя наукових вIдкриттIв у лIрицI бароко У вiршi Ф. Прокоповича є цiкава iнформацiя про духовний клiмат доби бароко. З одного боку, украïнський поет справедливо обурюється тим, що папа ганьбить безсоромно iм'я Галiлееве: попри те, що видатний астроном не був анi богословом, анi атеïстом (нiкого не намовляв вiри у Бога не йнять), не зазiхав на папський престол (не хотiв вiн одняти у тебе престол твiй) i взагалi не втручався у справи церкви (до святих володiнь йому дiла немає). Однак, з iншого боку, ганьблячи iм'я (учення) Коперника й Галiлея, папа керувався своєю логiкою.
 Адже варто було офiцiйно визнати нескiнченнiсть Всесвiту та множиннiсть свiтiв, як влада Риму у свiтi почала б танути, мов снiг (що згодом i сталося, незважаючи на всi зусилля церкви). Отже, хотiв того Галiлей чи нi, а об'єктивно вiн таки сiяв зерна сумнiву щодо iснування Бога й втручався в справи церкви (святi володiння), своєрiдно зазiхаючи на папський престол!
 У тому-то й суть ключового духовно-iдеологiчного конфлiкту тiєï доби, що, як мовилося, вiра вступила в гостре й непримиренне протистояння з наукою. Ну як могла освiчена людина XVII ст, знаючи про вчення Коперника та Галiлея, спостерiгаючи схiд i захiд Сонця та чергування пiр року, повiрити, що Земля нерухома й пласка? Саме тому Галiлей, якого iнквiзицiя погрозами застосування тортур i спалення на вогнищi примусила публiчно зректися своïх наукових поглядiв (заткнула йому рота), якось саркастично вигукнув:Аби знищити вчення Коперника, мало комусь заткнути рота.
 I небо раптом у полон взяла.
 Яка на небо лiзти нам потреба?
 Вже ми стягли собi на землю небо
 I загнуздали табуни зiрок, Щоб нам корився ïх химерний крок.
 А як Земля?
 До кулi ще подiбна?
 Нi, встала Тенерiфе скеля срiбна
 Загрозливо звела величний пiк
 I Мiсяцю от-от прохромить бiк.
 Переклад Д. Иавличка


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/poetizacia_naukovih_vidkrittiv_u_lirici_baroko.dhtml