КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/hudojni_obrazi_v_dobutkah_n_hvilovogo.dhtml

	ХудожнI образи в добутках Н. Хвильового Н. Хвильовий — письменник-новатор, письменник самобутнiй i своєрiдний. Це не виходить, що вiн зiйшов до нас iз небуття, звалився невiдомо звiдки. Корiнь його творчостi — у нашiй класичнiй лiтературi, у нашому найбагатшому фольклорi, у живiй дiйсностi. Згадаємо слова: пошуки Хвильового почалися там, де перервалися пошуки Коцюбинського. Якщо ми по-новому прочитали Коцюбинського, заглянули в його лабораторiю, осягли його поетику, тодi нам легше буде проникати в таємницю мислення Н. Хвильового. Тому що вiн теперiшнiй новатор i продовжувач М. Коцюбинського
 Подивимося звичайним поглядом на письменника i його добутки, де аналiз зводиться до обговорення сюжету й пошуку аналогiчних випадкiв i настроïв у життєвiй дiйсностi. Будемо дивитися на художнiй твiр як на твiр мистецтва. Адже однобока iнтерпретацiя лiтератури як простого вiдображення життя збiднює саму суть мистецтва, позбавляє читача можливостi естетичного розумiння й сприйняття художнього твору, насолоди його красою. Безперечно, з аналiзу художнього твору не можна виключати його творця, i не тiльки його свiтогляд, свiтовiдчування, але й характер, темперамент. Не випадково популярний на той час критик, з яким Н. Хвильовий пiзнiше назавжди розiйшовся в поглядах, В. Кiвш писав: Iстинно: Хвильовий. Сам хвилюється й нас усiх хвилює, п'янить i турбує, бiсить, знесилює й зачарує. Аскет i фанатик, жорстокий до себе й до iншим, болiсно вразливий i гордий, недоторканий i суворий, а часом — нiжний i соромливий, закоханий у слово, у форму, мрiйник. Не менш точну характеристику як письменниковi i як людинi дає И. Драч: Нiжний i веселий, задерикуватий i смiшний, потоптаний i непереможний, самоiронiчний, тому що малорос i всенищiвний, тому що громадянин вiльного iнтернацiонального миру — у ньому вся гама, вся розкутiсть молодоï незалежноï… республiки. Вiн дихає повними грудьми, але вiдчуває, що груди цю потрiбно випрямляти. Вiн весь належить ейфорiï волi. Нiчого не боïться. Нiчого не цурається. Смiється, але ще бiльше висмiює себе самого, тому що вiрить, що смiх — здоров'я  ПовIрив, що лише сам так може найкраще здiйснитися як людина, але й повiрив, що саме так найкраще здiйсниться його епоха. Вiрив на повну силу, тому такою великою цiною й заплатив за повноту вiри. Iншi так не вмiли. Або не могли. Або не хотiли. I слова В. Ковша, i слова И. Драча — це ключi до розумiння творчого я великого письменника. У своïй роботi над текстом ми будемо пам'ятати про це. Н. Хвильового називають романтиком революцiï, а його проза — це цiлий романтичний плин в украïнськiй лiтературi двадцятого сторiччя, основоположником i пропагандистом якоï вiн був
 И все-таки рання творчIсть Н. Хвильового складно однозначно квалiфiкувати, втискуючи в рамки романтизму, обходячи наявнiсть у його добутках iмпресiонiзму, а iнодi й експресiонiзму. Синi етюди можна вважати новим етапом експериментiв i пошукiв, нових форм вираження. Прочитаємо його новели Редактор Карк, Кiт у чоботах, Солонский Яр або Чумакскую комуну, Легенду, Арабески,- у них є лiрична орнаментовка, вiдсутнiй класичний сюжет. У них зустрiчаємо вставнi новели в живiй тканинi добутку, вживленние листи, уривки iз щоденникiв, авторськi коментарi, власнi враження, вiдчуваємо своєрiднiсть ритмiки, стисле, сконденсований змiст фрази, добутку


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/hudojni_obrazi_v_dobutkah_n_hvilovogo.dhtml