КГБ: Київська міська бібліотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/berlin.dhtml

	БерлIн ПЛАН.
 1. Загальнi данi.
 2. Iсторiя Берлiна.
 3. Географiчне положення.
 4. Берлин — центр мистецтва, культури й науки в Нiмеччинi.
 5. Iндустрiальний Берлiн.
 Загальнi данi:
 Населення: 3.459.000.
 Iноземцiв: ок. 500.000 чоловiк.
 Щiльнiсть населення: 3.883 чоловiк на 1 кв. км.
 Площа землi: 890,85 кв. км.
 Висота: 35-50 м. над рiвнем моря Iсторiя Берлiна.
 Походження Берлiна бере початок в 13 сторiччi, а точнiше з 1235 року, коли рибальськi сiльця Берлiн i Келльн (Coelln не плутати з Koeln) одержали своï мiськi права. Через сприятливе й вигiдне географiчне розташування подвiйного мiста Берлiн Келльн у рiки Шпрее, Берлiн дуже незабаром досяг великого економiчного успiху. Уже на початку 14 сторiччя Берлин-Келльн був провiдним iндустрiальним мiстом у Меркськом мiському сполучнику (Maerkisches Staedtebund) , а небагато пiзнiше Берлiн став членом Ганзи (Hanse) . Пiд правлiнням намiсника Йогана Цицеро (Johan Cicero 14551499) Берлiн став столицею Курбранденбурга (Kurbrandenburg) . Культурним i економiчним центром Пруссiï Берлiн став пiсля зведення академiï мистецтв (1696) , академiï наук i унiверситету, а також i пiсля iндустрiалiзацiï мiста. Столицею Нiмеччини Берлiн був з 1871 по 1945 р. Пiсля приєднання до Берлiна безлiчi громад в 1920 р. виник т. зв. Великий Берлiн. До свого духовного й культурного падiння в перiод нацисткою диктатури й до руйнувань пiд час Другоï свiтовоï вiйни Берлiн був не тiльки економiчним центром Нiмеччини, але й однiєï з культурних столиць Європи в золотi двадцятi роки.
 Пiсля Другоï свiтовоï вiйни Берлiн десятилiттями слил символом нiмецького розколу й центром холодноï вiйни мiж захiдними державами- переможницями й Радянським Союзом. В 1948 р. Захiдний Берлiн витримав одиннадцатимесячную блокаду завдяки повiтряному мосту. Авiацiя вiйськово-повiтряних сил США лiтаками за пiдтримкою з боку британських i французьких союзникiв забезпечувала населення Захiдного Берлiна по повiтрю життєво необхiдними товарами. Берлин був зайнятий перемiгшими силами (СРСР, США, Великобританiя й Францiя) i роздiлена на 4 сектори. В 1948 р. вiдбувся полiтичний i адмiнiстративний подiл колишньоï столицi на Захiдний (контрольованими американцями, англiйцями й французами) i Схiдний сектори (контроль Радянського Союзу) . Схiдний Берлiн став столицею новоï держави — ГДР.
 Берлiнська стiна
 Ще кiлька рокiв назад Берлiн роздiляла жахлива, величезна Берлiнська стiна. Подiл Берлiна почалося в нiч iз 12 на 13 серпня 1961 р.. 15 серпня почалася будiвля цегельноï, а пiзнiше бетонноï стiни. Берлiнська стiна, називана восточногерманським урядом як антифашистська захисна стiна (antifaschistischer Schutzwall) , роздiляла усерединi мiста захiднi райони Берлiна Reinickendorf, Wedding, Tiergarten, Kreuzberg i Neukoeln вiд районiв схiдного Берлiна Pankow, Prenzlauer Berg, Mitte, Friedrichshain i Treptow. В 1988 роцi довжина стiни становила 155 км, з них 43,1 км доводилися на безпосередньо Берлiн. Границя подiляючий захiдний Берлiн вiд схiдного ськладалася зi стiни висотою 4,1 м, за якоï перебували 293 оглядовi вежi, 57 бункерiв, Смертельна лiнiя (Todesstreifen) шириною в 10 м., пости зi сторожовими собаками, патрульна дорога, а так само 100-метрова заборонна зона. Уже 21 серпня був застрелений перший бiженець, питавшийся перебратися через границю. За увесь час iснування берлiнськоï стiни, при спробi переправи з однiєï сторони на iншу, минулому вбитi бiльше сiмдесятьох чоловiк, бiльше ста були пораненi, бiльше 3.000 затриманi. Але незважаючи на всi обережностi уряду, перешкоди, смертi й арешти, многим все-таки вдалася втеча. Подiл столицi символiзувало розвал Германськоï держави. Границя була вiдкрита тiльки 9 листопада 1989 року в результатi хвилювань, викликаних демонстрантами. У демонстрацiï брало участь близько 500.000 чоловiк. Уряд ГДР не могло бiльше витримувати тиську демонстрантiв i було змушено вiдкрити границю до ФРН i захiдного Берлiна. Сьогоднi Берлiн знову столиця Нiмеччини.
 Географiчне положення.
 Берлин розташований при впаданнi рiки Шпре (Spree) у рiку Хафель (Havel) , на судноплавних каналах єднальний Берлiн з р. р. Ельба (Elbe) i Одер (Oder) . Берлин граничить тiльки з федеральною землею Бранденбург. Лiсами Берлiн покритий приблизно на 17%. Тут перебувають такi лiси й зеленi зони, як Шпандау Тегель (Spandau Tegel) , Штадтфорсте Груневальд (Stadtforste Grunewald) , Дюппель (Dueppel) , Кепник (Koepnik) , Дамi (Dahme) i Грюнау (Gruenau) . Також у Берлiнi є кiлька озер. Вiдомими озерами Берлiна є: Озеро Теглер (Tegler See) , Ваннзее (der Wannsee) , Шлахтензее (der Schlachtensee) , Грюневальдзее (der Gruenewaldsee) , Мюггельзее (der Mueggelsee) i Озеро Руммельсбургер (der Rummelsburger See) .
 Берлин розвився до крапки збору безлiчi торговельних дорiг. Рiчковий порт i аеропорти Тегель (Tegel) , Темпельхоф (Tempelhof) i Шенефельд (Schoenefeld) роблять Берлiн великим транспортним центром, особливо в пiвнiчному й среднегерманськом регiонах.
 Берлин — центр мистецтва, культури й науки в Нiмеччинi.
 Берлин займає провiдне мiсце в областi мистецтва, культури й науки в Нiмеччинi. У Берлiнi перебувають Вiльний Унiверситет (die Freie Universitaet з 1948р.) , Технiчний Унiверситет (die Technische Universitaet з 1879 р.) , вищi школи мистецтва й музики, Федеральний Адмiнiстративний Суд (Bundesverwaltungsgericht) , безлiч державних установ, науково-дослiднi iнститути, державнi бiблiотеки, театри (Schiller — Theater, Schlossparktheater) , галереï. Пiсля об'єднання Берлiн перебуває на шляху до найбiльшоï європейськоï музейноï метрополiï, адже в бiльш нiж тримiльйонному мiстi налiчується 170 музеïв. Ïхнi збори цiлком можуть суперничати з колекцiями Лондона, Парижа, Нью-Йорка й Петербурга. Це острiв Музеïв (Museeninsel) з музеями Пергамон (Pergamonmuseum) , Штифтунгпройсишер Культурбезитц (der Schtiftung Preussischer Kulturbesitz) . Навiть тi, хто знаком з Берлiном лише понаслишке, напевно знайома назва Шарлоттенбург. Це — один iз центральних районiв мiста з розкiшним палацово-парковим ансамблем. У Берлiнi розташовуються ботанiчнi й зоологiчнi сади, багато тiл — i радiостанцiï, кабаре, концертнi зали, серед них i знаменита Берлiнська Зелена Естрада (die Berliner Waldbuhne) i багато чого iншого. Бiльша виставочна територiя в радiомовноï вишки зробила Берлiн одним iз провiдних нiмецьких виставочних мiст.
 Культурний ландшафт Берлiна дивно рiзноманiтний. У мiстi 32 драматичних театру, 134 кiнотеатру, постiйно зростаюче число галерей, а також 167 музеïв. У липнi в щорiчно проведеному Парадi любовi взяли участь бiля одного мiльйона чоловiк. Берлин буквально потопає в зеленi: 40 вiдсоткiв його територiï зайнято водоймами, лiсовими масивами й парками. Довжина внутрiмiських водних шляхiв становить 197 кiлометрiв.
 У Берлiнi три оперних театри (Нiмецький театр опери й балету. Нiмецький Державний оперний театр на Унтер-Ден-Линден, театр Комише опер) , кiлька великих оркестрiв, десятки iнших театрiв. унiверситет, Що Перебуває в схiднiй частинi Берлiна, має iм'я вченого й полiтика Вiльгельма фон Гумбольдта ( 1767-1835 гг.) i iм'я його брата, великого мандрiвника й натуралiста Олександра фон Гумбольдта ( 1769-1859 гг.) . У захiднiй частинi перебувають заснованi в 1948 р. Вiльний унiверситет i Технiчний унiверситет. Наука й дослiдження представленi в Берлiнi й iнших численних iнститутах, до них, напр., ставляться Iнститут iм. Хана й Майтнера, що, зокрема, веде дослiдження в областi ядерноï й реакторноï фiзики, Iнститут технiки зв'язку iм. Генрiха Герца й фонд Культурна спадщина Пруссiï.
 Серед уцiлiлому послу другоï свiтовоï вiйни архiтектурних споруджень знаменитi Бранденбурзькi ворота (Brandenburger Tor) з новою Квадригою з 1958 р. Виробляюче враження Бранденбурзькi ворота були ськопiйованi нiмецьким архiтектором К. Г. Лангхансом (Langhans) з афiнських пропилеев акрополя, якi зводилися в давньогрецьких мiстах, як притулок на випадок вiйни. А коронує ворота богиня миру Квадрига у двоколiснiй колiсницi запряженою четвiркою коней в один ряд.
 Також пiсля вiйни уцелели: Монумент Перемоги (die Siegessaeuele, 1869- 1873 г.) , das Zeughaus (сьогоднi музей нiмецькоï iсторiï) , die gotische Marienkirche i Neue Wache (сьогоднi антифашистський пам'ятник) . Заново спорудженi були: Нiмецька державна опера (die Deutsche Staatsoper) , Рейхстаг (die Reichstagsgebaude) , замок Беллевю (das Scloss Bellevue 1785 р., з 1959 р. замок є мiсцезнаходженням установи мiнiстрiв федеральних земель Нiмеччини) i замок Шарлоттенбург (das Schloss Charlottenburg, 17-18 сторiччя) .
 Також iснує багато нових будiвель, якi не можна не помiтити. Одним з новопобудованих споруджень є берлiнська телевiзiйна вежа висотою 360 м, а також будинок конгресу (Kongresshalle) , Ханзафиртель (das Hansaviertel) , мiська бiблiотека (die Staatsbibliothek) , iнтернацiональний конгрессцентр (das Internationale Congress Centrum= ICC) , фiлармонiя (die Philharmonie) , Европацентр (das Europa-Center) i такi сучаснi церкви як Кайзер-Вильхельм-Гедехтнисськирхе (Kaiser — Wilhelm — Gedaechtnisskirche) .
 У цей час майбутня урядова резиденцiя виростає зi своïх колишнiх границь. Розрахунки показують, що на великiй територiï Берлiна в 2000 р. буде проживати бiля восьми мiльйонiв жителiв. Уживають бiльшi зусилля для узгодження мережi транспорту (вуличний транспорт, метро й електричка, пороми, повiтряний транспорт) iз сучасними вимогами, не руйнуючи при цьому зелений Берлiн, мiсто паркiв, лiсiв i озер.
 Iндустрiальний Берлiн.
 Берлин, найбiльше й багатобiчне iндустрiальне мiсто Нiмеччини, насамперед в областях електротехнiки, машинобудування, одягу, оптичноï й хiмiчноï продукцiï, меблiв, харчовоï й паперовоï промисловостi. Дотепер Берлiн — найбiльший промисловий центр Європи з такими галузями, як машинобудування, харчова й смакова, текстильна промисловiсть i насамперед електропромисловiсть. В 19 столiттi тут були створенi двi свiтових фiрми — АТ Сименс i AEG. Вони з успiхом зробили стрибок у столiття iнформацiï. Провiднi торговi доми мiста — КадеBe (Кауфхаус дес Вестенс) , Вертхайм i Херти.
 Возз'єднаний Берлiн переживає процес реiнтеграцiï в мiжнародну економiчну систему. З десяти найбiльших компанiй Берлiна, що нараховують у цiлому по усьому свiтi 390.000 зайнятих, чотири (Дебис , Адтранц , ФЕАГ , Хехст-Шеринг Агрево ) були утворенi пiсля 1990 року, а два (Дойче Бан АГ , Ельфи Оил Дойчланд ) пiсля 1990 року перенесли сюди своï правлiння. Бiля однiєï третини з 50 найбiльших компанiй миру, а також 75 з 100 самих великих фiрм Нiмеччини представленi в Берлiнi. Також з'явилася гостра конкуренцiя на газетному ринку: у Берлiнi виходять такi впливовi газети як Берлинер Моргенпост, Берлинер Цайтунг i Тагесшпигель. Мiжрегiональна газета Ди Вельт перевела свою редакцiю з Бонна в Берлiн. В об'єднаного мiста бiльшi завдання. Тепер сходяться разом люди, формування яких десятилiттями проходило в рiзних полiтичних системах. Згладжується економiчна диспропорцiя. Хоча об'єднання й викликало в мiстi величезний економiчний бум, але заходу щодо вiдновлення зв'язкiв мiж ранiше роздiленими частинами, по розширенню й модернiзацiï майбутньоï резиденцiï уряду, по прийому рiзко, що пiдськочило числа, жителiв вимагають творчого пiдходу, засобiв i спритностi.
 Список лiтератури:
 1. Радянський енциклопедичний словник. — М.: Радянська
 енциклопедiя , 1989 — 1600 с., iл.
 2. Краïни миру: короткий полiтико-економiчний довiдник. — М.:
 Изд. политлитератури, — 1991. — 479 с.
 3. Державний музей Берлiна: альбом. — М.: Мистецтво , —
 1983. — 160 с., iл.
 4. При пiдготовцi реферату були використанi матерiали всесвiтньоï
 мережi Iнтернет.
 Также существует много новых построек, которые нельзя не заметить. Одним из новопостроенных сооружений является берлинская телевизионная башня высотой 360 м, а также здание конгресса (Kongresshalle) , Ханзафиртель (das Hansaviertel) , городская библиотека (die Staatsbibliothek) , интернациональный конгрессцентр (das Internationale Congress Centrum= ICC) , филармония (die Philharmonie) , Европацентр (das Europa-Center) и такие современные церкви как Кайзер-Вильхельм-Гедэхтнисскирхе (Kaiser — Wilhelm — Gedaechtnisskirche) .
 В настоящее время будущая правительственная резиденция вырастает из своих прежних границ. Расчеты показывают, что на большой территории Берлина в 2000 г. будет проживать около восьми миллионов жителей. Предпринимаются большие усилия для согласования сети транспорта (уличный транспорт, метро и электричка, паромы, воздушный транспорт) с современными требованиями, не разрушая при этом зеленый Берлин, город парков, лесов и озер.
 Индустриальный Берлин.
 Берлин, самый большой и многосторонний индустриальный город Германии, прежде всего в областях электротехники, машиностроения, одежды, оптической и химической продукции, мебели, пищевой и бумажной промышленности. До сих пор Берлин — крупнейший промышленный центр Европы с такими отраслями, как машиностроение, пищевая и вкусовая, текстильная промышленность и прежде всего электропромышленность. В 19 веке здесь были созданы две мировых фирмы — АО Сименс и AEG. Они с успехом совершили прыжок в век информации. Ведущие торговые дома города — КадеBe (Кауфхаус дес Вестенс) , Вертхайм и Херти.
 Воссоединенный Берлин переживает процесс реинтеграции в международную экономическую систему. Из десяти крупнейших компаний Берлина, насчитывающих в общей сложности по всему миру 390.000 занятых, четыре (Дебис , Адтранц , ФЕАГ , Хехст-Шеринг АгрЕво ) были образованы после 1990 года, а две (Дойче Бан АГ , Эльф Оил Дойчланд ) после 1990 года перенесли сюда свои правления. Около одной трети из 50 крупнейших компаний мира, а также 75 из 100 самых крупных фирм Германии представлены в Берлине. Также появилась острая конкуренция на газетном рынке: в Берлине выходят такие влиятельные газеты как Берлинер Моргенпост, Берлинер Цайтунг и Тагесшпигель. Межрегиональная газета Ди Вельт перевела свою редакцию из Бонна в Берлин. У объединенного города большие задачи. Теперь сходятся вместе люди, формирование которых десятилетиями проходило в разных политических системах. Сглаживается экономическая диспропорция. Хотя объединение и вызвало в городе огромный экономический бум, но меры по восстановлению связей между ранее разделенными частями, по расширению и модернизации будущей резиденции правительства, по приему резко подскочившего числа жителей требуют творческого подхода, средств и оборотистости.
 Список литературы:
 1. Советский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия ,
 1989 1600 с., ил.
 2. Страны мира: краткий политико-экономический справочник. М.: Изд.
 политлитературы, — 1991. 479 с.
 3. Государственный музей Берлина: альбом. М.: Искусство , — 1983.
 160 с., ил.
 4. При подготовке реферата были использованы материалы всемирной сети
 Интернет.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/berlin.dhtml