КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRAVO/pravova_statistika.dhtml

	Правова статистика Правова статистика вивчає рiзного роду злочину й правопорушення, такi як бандитизм, пограбування, зґвалтування, проституцiя, наркоманiя, алкоголiзм , корупцiя, а так само порушення морально-етичних норм. Правова статистика вивчає не тiльки негативнi явища, але й позитивнi, якi характеризують моральний вигляд людей. Вона становить iстотну частину соцiальноï статистики, тому вона мiстить показники, за допомогою яких проводиться глибокий i всебiчний аналiз взаємозв'язку злочинностi iз соцiальними змiнами встране.
 Правова статистика широко використовується при прийняттi урядових рiшень по вдосконалюванню керування державою й може вiдбивати, чи вiдповiдає вона чинним законам i правилам при плануваннi рiзного роду соцiальних заходiв i аналiзi внутрiшньоï полiтики держави. Також данi правовоï статистики дозволяють урядовим органам не тiльки бiльш результативно боротися зi злочиннiстю й ефективно попереджати неï, але й цiлеспрямовано проводити виховну роботу снаселением.
 Крiм того, розроблювальна статистична iнформацiя сприяє полiпшенню органiзацiï спостереження й контролю з боку вiдповiдних вищестоящих адмiнiстративних органiв за роботою мiлiцiï (полiцiï) i судiв по запобiганню рiзного роду злочинiв, дає можливiсть планувати заходу щодо боротьби зi злочиннiстю. Внаслiдок идеологизации науки розвиток правовоï статистики було утруднено. Правова статистика розглядалася як “одна з форм суспiльноï свiдомостi, що представляє собою сукупнiсть принципiв i норм поводження, що охоплюють вiдносини людей друг до друга й до суспiльства”.
 Було уведене поняття “комунiстичноï моральностi”, в основi якоï лежав “марксистський свiтогляд”. Цей свiтогляд заперечувало те, що при соцiалiстичному способi життя можливi такi явища, як самогубство, проституцiя, наркоманiя, клеветничество й багато iншi
 Кiлька напрямкiв правовоï статистики не розглядалася, iснувала й iнша проблема — перекручування дiйсних даних. Це було зв'язано й внаслiдок не доконаноï системи реєстрацiï, i внаслiдок несвоєчасностi подання в органи внутрiшнiх справ вiдомостей про доконанi в краïнi злочинах, i внаслiдок зацiкавленостi державних органiв у прихованнi, а, отже, у перекручуваннi частини iнформацiï, i внаслiдок цiлого ряду iнших причин
 У нашiй краïнi пiсля 1986 року вiдбулися значнi змiни, що дозволили вiльно розвиватися даному напрямку науки. До нього стали проявляти пiдвищений iнтерес не тiльки фахiвцi, але й державнi органи, розумiючи, що при його допомозi можливо вирiшити ряд соцiально-полiтичних проблем розвитку нашого суспiльства
 Аналiз даних карноï статистики будується на використаннi цiлого ряду статистичних показникiв, що виражаються у формi абсолютних, вiдносних, середнiх величин, показникiв рядiв динамiки. Абсолютнi величини мають найбiльш широке поширення: це чисельнiсть осiб, що володiють тими або iншими моральними рисами, число порушникiв закону й т. д.
 Крiм традицiйних видiв вiдносних величин, у карнiй статистицi використовуються й деякi специфiчнi показники, наприклад коефiцiєнт половозрастних груп населення. Аналогiчна форма показника може бути використана й для дослiдження поширеностi прогресивних починань. Середнi величини частiше використовуються в аналiзi соцiальних аномалiй i правопорушень. Це показники середнiх строкiв розслiдувань, середнього вiку порушникiв закону, середнього строку позбавлення волi по видах злочинiв i др.
 Показники динамiки, обчислюються для оцiнки, швидкостi змiни показникiв морального стану населення в часi. У силу переваги в карнiй статистицi атрибутивних ознак iстотного значення набувають рiзнi непараметричнi методи перевiрки гiпотез i непараметричнi показники тiсноти зв'язку Високе значення в правовiй статистицi є дослiдження впливiв соцiальних, економiчних, демографiчних факторiв на моральний вигляд людей, вивчень умов у яких вiдбувається формування як негативних, так i позитивних явищ, вивчення процесiв формування моральних стереотипiв у суспiльствi. Коло джерел iнформацiï карноï статистики обмежений у порiвняннi з iншими напрямками соцiальноï статистики. Це пов'язане з тим, що питанням карноï статистики довгий час не придiлявся належноï уваги в теорiï й практицi, а так само тим, що багато характеристик морального вигляду досить складно виразити за допомогою кiлькiсних оцiнок
 Разом з тим тут можна використовувати й статистичну звiтнiсть правоохоронних органiв, даних Всесоюзних переписiв населення, статистики бюджетiв, використовуються результати опитувань суспiльноï думки. Особливе мiсце по цiнностi iнформацiï про моральний вигляд громадян займають данi конкретних соцiологiчних дослiджень
 Вiн вiдзначає, що нерiдко через недосконалiсть системи реєстрацiï виникає кiлькаразове дублювання, наприклад: “Якщо кримiнальна справа була порушена й по ньому кiнчене розслiдування, а потiм iз твердженням висновку направленно в суд, де було б розглянуте по сутi, то на рiзних етапах свого руху воно кiлькаразово проходило реєстрацiю в рiзних правоохоронних органах”.
 Також вiн пiдкреслює, що деякi правоохороннi органи прямо або побiчно зацiкавленi в прихованнi певноï частини iнформацiï, що надходить до них. Карпухин видiляє проблему суперечливостi публикуемих даних. Це вiн пояснює тим, що “данi бралися з рiзних джерел i давалися у вiдсотковому вiдношеннi друг до друга без загального, єдиного показника, виражали кiнцевий результат дiяльностi рiзних правоохоронних органiв. Наприклад, згiдно повiдомлення колишнього мiнiстра внутрiшнiх справ СРСР Власова А.В., в 1987 роцi осiб iз установленим дiагнозом “наркоманiя” було 52 тис., а в iншому джерелi називалася цифра 46 тис.” Вiн робить висновок, що “сформована на той час система реєстрацiï й облiку доконаних у станi злочинiв i ïхнiх осiб, що зробили, недостатньо доконанi, має потребу у вiдшуканнi нових суб'єктiв i порядку реєстрацiï, а також у встановленнi єдиного джерела даних про моральну статистику”.
 Вихiд з положення, що створилося, вiн бачив у тiм, що первiсним органом реєстрацiï вступник iнформацiï про всi злочини буде такий суб'єкт, який би перебував у самiй системi правоохоронних органiв з безпосереднiм пiдпорядкуванням Мiнiстерству Юстицiï СРСР. “Такий суб'єкт буде повнiстю незалежний вiд органiв попереднього розслiдування, прокуратури й судна”.
 Карпухин вiдзначав, що “статистика злочинностi повинна стати частиною державноï статистики”.
 М.Волков у статтi “Що нам показує статистика злочинностi” пiдкреслював, що в правовiй статистицi найчастiше використовуються абсолютнi показники й темпи росту (або приросту), рiдше — вiдноснi: ” iнтенсивнiсть-кiлькiсть злочинiв або осiб, ïх що зробили, що доводяться на 100 тис. чоловiк, що бiльш рельєфно показує складну картину”. Також вiн надає великого значення облiку половозрастной структури населення
 Як менi здається, необхiдно вiдзначити те, що при подоланнi вищезгаданих негативних явищ у правовiй статистицi необхiдно враховувати досвiд фахiвцiв iнших краïн, застосовувати ïхнi методи, розробки й пiдходи
 У результатi злочинiв загинуло в 1990 роцi 72 тис. чоловiк проти 66,6 тис. в 1989 роцi. За 1990 рiк збiльшилося число учасникiв групових злочинiв з 382,2 тис. до 421,2 тис., або на 7,9% .Групами вiдбувся кожний п'ятий злочин, третина зґвалтувань, розкрадань вогнепальноï зброï й боєприпасiв, грабежiв, крадiжок, викрадень автотранспортних засобiв, половина розбiйних нападiв
 На ґрунтi пияцтва частiше, нiж iншi злочини, вiдбуваються вбивства, тяжкi тiлеснi ушкодження, зґвалтування, розбiйнi напади, хулiганства й склали 60% -70% . У станi наркотичного порушення зроблено 3,2 тис. злочинiв, що на 19,1% бiльше, нiж в 1989 роцi. Бiльше високi темпи росту були в Грузiï (в 1,5 разiв), у Таджикистанi й у нас на Украïнi (в 1,3 рази). Кожний шостий совершивший злочин у станi наркотичного порушення неповнолiтнiй. У краïнi росла насильницька злочиннiсть. Бiля половини засуджених за навмисне вбивство й нанесення тяжких тiлесних ушкоджень особи у вiцi 30-49 рокiв. Зґвалтування вiдбувається у вiцi до 30 рокiв (84%), з них кожний третiй неповнолiтнiй. Серед засуджених за зазначенi злочини, незняту й непогашену судимiсть кожний четвертий (в1989 роцi кожний п'ятий) був засуджений за цей же злочин, а число рецидивiстiв, що мали три й бiльше судимостi, виросло на17,7%.
 Посилення iнфляцiйних процесiв, розбалансований споживчий ринок привели до значного росту корисливих злочинiв. Ïхнє число за рiк збiльшилося на 17,5% i склало1,9млн. Особливо великий розмах одержала спекуляцiя невиробничими товарами. По даним обстеження Держкомстату СРСР, переплати населення у зв'язку з покупкою цих товарiв на “чорному” ринку збiльшилися за рiк в 2,8 рази. За рiк число засуджених за господарськi й посадовi злочини збiльшилося з 34,7 тис. до 36,6 тис. (5,6%).
 Потрiбно ще вiдзначити, що вiд наслiдку, дiзнання й судна зникло 119,4 тис. чоловiк, тобто кожний дванадцятий iз числа виявлених осiб, що зробили злочин. На кiнець 1990 року залишилося в розшуку 38,1тис. чоловiк, що на 35,3% бiльше в порiвняннi з минулим роком
 За 1985-1990гг. споживання алкогольних напоïв на душу населення скоротилося в 1,8 разiв i склало 4,6 лiтри, а з урахуванням самогоноварiння 6,7 лiтра проти 10,7 лiтра в 1984 роцi. Це було пов'язане iз прийняттям у травнi 1985 року постанови Ради мiнiстрiв СРСР “Про мiри запобiганню пияцтва й алкоголiзму, викорiнюванню самогоноварiння” i з рiшенням Ради Мiнiстрiв СРСР про скорочення виробництва вино-горiлчаних виробiв, прийнятому в 1988 роцi
 Рiзке скорочення продажу спиртних напоïв викликало рiст спекуляцiï алкогольними напоями, цiни “чорного” ринку на горiлку перевищували державнi в 2,4 рази, на вино — в 3 рази. За спекуляцiю спиртними напоями в 1990 роцi притягнуто до вiдповiдальностi 36,6 тис. громадян, що на 19% бiльше, нiж в 1989роцi
 Мало мiсце самогоноварiння. Населення на цi мети витратило в 1990 роцi понад 1 млн. тонни цукру, з якого було виготовлено 150 млн. декалiтрiв самогону, що склало деяким менш трьох чвертей стосовно обсягу продажу лiкеро-горiлчаних виробiв у цiлому по краïнi за 1989 рiк
 Торгiвля алкогольними напоями проходила з бiльшими труднощами. За п'ять рокiв число спецiалiзованих магазинiв скоротилося на 30%. Незадовiльна органiзацiя торгiвлi алкогольними напоями збiльшує численнi порушення правил торгiвлi ïï працiвниками. Протягом 1989 року органи внутрiшнiх справ виявили близько 20.1 тис. працiвникiв пiдприємств торгiвлi й громадського харчування правила, що порушили, торгiвлi спиртними напоями
 Одним iз самих негативних явищ пов'язаних з пияцтвом, є рiст дорожньо- транспортних випадкiв з вини водiïв, що перебували в нетверезому видi. В 1990 роцi в порiвняннi з 1989 роком збiльшилася кiлькiсть водiïв, керуючих транспортними засобами в станi сп'янiння й досягло 1,3 млн. чоловiк, близько 80% дорожньо-транспортних випадкiв вiдбувається з вини нетверезих водiïв
 З вини осiб, що перебували в нетверезому станi, в 1989 роцi вiдбулося 23,1 тис. пожеж, у яких загинуло близько 5 тис. людина
 Залишався високим рiвень захворюваностi алкоголiзмом. Загальна чисельнiсть осiб, що коштують на облiку в медичних установ на початок 1991 року склало 4,1млн., з них 1,1 млн. (27%) сiльських жителiв, 0,5 млн.(12%)-жiнок
 Згiдно даним соцiологiчного обстеження, джерела пияцтва й алкоголiзму серед пiдлiткiв криються в сiм'ï. Позитивне вiдношення до вживання спиртних напоïв у два й бiльше рази вище в учнiв з тих сiмей, де немає взаєморозумiння мiж родителями й дiтьми й де питущi батьки. Кожний четвертий школяр i учень профтехучилища почав уживати алкоголь ранiше п'ятнадцяти лiт
 В 1989 роцi вiд причин, безпосередньо пов'язаних з алкоголiзмом, умерло 22,9 тис. чоловiк, з них 85% — у результатi алкогольного отруєння. В 1990 роцi число померлих у порiвняннi з 1989 роком виросло бiльш нiж на 20% i склала 23,8 тис. людина
 У цiлому в краïнi було притягнуто до вiдповiдальностi 9,5 млн. чоловiк за порушення антимонопольного законодавства, з них 7,6 млн. — до адмiнiстративноï вiдповiдальностi. Бiльш нiж для 100 тис. громадян мiри, прийнятi до них в адмiнiстративному порядку, не стали серйозним уроком, i вони були притягнутi до кримiнальноï вiдповiдальностi
 За останнi роки вiдзначалося незначне (на 1,7% менше в порiвняннi з 1988 роком) зниження числа осiб у вiцi 16 рокiв i бiльше, пiдозрюваних у заняттi бродяжництвом. Майже 2/3 цих осiб прибуло в райони затримки з iнших регiонiв, з них стiльки ж перебувало в ньому до10 доби, майже третина вiд 3 до 10 мiсяцiв, 92,1 тис. осiб (або65,8%) мали судимiсть
 Серед бурлак кiлькiсть осiб у працездатному вiцi становить 104,3 тис. (або 92,4%), з них майже третина — у вiцi вiд 18 до 30 рокiв. Три чвертi з них мають спецiальностi. Число жiнок становить 19 тис. або 16,9%, це на 7,9%менше, нiж в 1988 роцi
 Статистика анонiмок
 У будь-якого громадянина краïни ïсти право звернеться з будь- яким повiдомленням у вiдповiднi органи й органiзацiï. Але в силу ряду причин цi повiдомлення не завжди пiдписуються. Такi повiдомлення прийняте називати анонiмками. На жаль, кiлькiсть таких листiв з кожним роком збiльшувалося. Довгi роки ця проблема замовчувалася, що приводило до негативних явищ
 З 2 лютого 1988 року анонiмнi листи повиннi бути поставленi поза законом, тому що листа без пiдпису не пiдлягають розгляду. Але, на жаль, дана проблема не зникла. Живучiсть негативних традицiй, спроба скористатися для вiдомостi особистих рахункiв даними, викладеними в анонiмках, якi продовжують надходити в рiзнi iнстанцiï, викликають необхiднiсть аналiзу причин ïхнього виникнення й наслiдкiв
 От про що говорили статистичнi данi кiнця вiсiмдесятих, початку дев'яностих рокiв. Об'єктами нападок з боку анонiмникiв стають: працiвники пiдприємств побутового обслуговування й залiзничного транспорту (12%), сiльського господарства, наукових установ i медицини (по 9%), вузiв, партiйних i радянських органiв (по 5%),юридичних установ, органiв внутрiшнiх справ (по 4%), iнших -12%. Найчастiше зустрiчаються анонiмки наступного змiсту: про нiбито доконанi злочини 18%;
 про наукову неспроможнiсть 10%;
 про фальсифiкацiю наукових дослiджень 10%;
 про зловживання службовим становищем 8%;
 незаконнi дiï посадових осiб 6%;
 аморальне поводження 6%;
 незаконне збагачення 2%;
 вимагання 2%;
 переслiдування за критику 1% .
 Якщо говорити про фактично пiдтвердженi вiдомостi, то до 20% з них одержали повне пiдтвердження, 8% часткове й 72% взагалi не пiдтвердилися
 Висновок
 Статистика як i багато iнших наук не є точноï, до того ж вона по колишньому залишається iнструментом у руках полiтикiв. Статистичнi данi всiляко спотворюються на догоду тим або iншим силам. Якщо ранiше правова статистика, як самостiйна наука попросту iгнорувалася, то зараз вона пiддається штучним перекручуванням. Необхiдно сказати про те, на скiльки сильно й швидко правових статистик розкриває самi потайние хвороби суспiльства
 По виду найбiльше що часто згадуються злочинiв можна смiло говорити про економiчну й полiтичну ситуацiю iз краïнi. Якщо говорити про правову статистику сьогоднi, то вона, як i ранiше, продовжує цитувати дiйснiсть. Рiзке зубожiння населення, що зросло кiлькiсть безробiтних, бездомних дiтей, неймовiрнi масштаби проституцiï й наркоманiï наочно демонструють результат безвладдя. Проаналiзувавши все це, можна смiло говорити, що будь-якi рiшення, економiчнi програми, розрахунок бюджету й iншi сфери суспiльного регулювання можна проводити в життя лише глибоко вивчивши всi статистичнi данi
 Список лiтератури:
 И.Кирилов “Споживання алкоголю й соцiальнi наслiдки пияцтва й алкоголiзму”, 1991
 Маркович, Хмельницький “Органiзацiя моральноï статистики у Францiï”, 1989
 Ю.Карпухин, Ю.Торбин “Статистика анонiмок”, 1989
 Карпухин Ю. “Удосконалювати статистику злочинiв”, 1989
 Волков М. “Що нам показиваестатистика злочинностi”, 1991
 “Соцiальна статистика” / Пiдручник. М.: Фiнанси й статистика, 1988


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRAVO/pravova_statistika.dhtml