КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRAVO/mislennja_slidchogo.dhtml Мислення слIдчого Любою предмет має нескiнченну безлiч властивостей, ознак, сторiн i вiдносин, що вичерпує пiзнання яких за короткий строк неможливо. Вiдбиття ïхнiм органами почуттiв i людською думкою завжди вибiрково, воно бiднiше дiйсностi, але проте несе в собi достовiрне знання, необхiдне для досягнення тоï або iншоï мети Залежно вiд мети дослiдження, ми абстрагуємося вiд багатьох несуттєвих у данiй ситуацiï сторiн i взаємозв'язкiв, що дозволяє глибше, вiрнiше й повнiше встановити все те, що має значення для справи. Говорячи про повне, об'єктивне й всебiчне дослiдження в карному процесi, мають через саме такi iстотнi i юридично значимi обставини Але як досягається знання цих обставин, як здiйснюється рух людськоï думки вiд незнання до неповного знання, а вiд нього — до знання достовiрному? Це загальне методологiчне питання має величезне значення в дiяльностi слiдчого При вiдповiдi на поставлений вище питання в юридичнiй лiтературi звичайно обмежуються розгляданням логiчноï сторони розумових процесiв, не стосуючись ïхнього конкретного змiсту. У такому висвiтленнi розслiдування виглядає як процес висування й перевiрки рiзних версiй Але адже версiя — це тiльки логiчна форма думки, сама ж думка набагато богаче й содержательнее. Мiж логiчними операцiями й вiдбиваною дiйснiстю у свiдомостi слiдчого перебувають важливi посереднi ланки, протiкають складнi пiзнавальнi процеси. Тому було б занадто спрощеним уявляти собi розумову дiяльнiсть слiдчого тiльки як систему логiчно розгорнутих мiркувань, iменованих у психологiчнiй науцi дискурсивним мисленням Мислення виникає тодi, коли навколишня дiйснiсть i в першу чергу оточуючi люди жадають вiд людини вирiшити яке-небудь завдання, вiдповiсти на яке-небудь питання й т.д. Мислення, як i уява, потрiбно на всьому протязi розслiдування. Мислення людини, на вiдмiну вiд почуттєвого пiзнання, починається у зв'язку з виникненням у нього в нього завдання, питання й навiть подиву. Слiдчому постiйно доводиться дозволяти тi або iншi завдання, якi ставить перед ним розслiдування кримiнальноï справи. Однак мислення — це не просто процес рiшення завдання, хоча мислення виникає звичайно iз проблемноï ситуацiï й спрямоване на неï дозвiл Цi завдання коштують перед слiдчим з того моменту, коли вiн одержав першу iнформацiю про здiйснення злочину, i до закiнчення розслiдування кримiнальноï справи, що тотожно рiшенню проблемних ситуацiй. Нiж гострiше проблемнiсть ситуацiï, тим активнiше буває процес мислення. Таким чином, доводиться подумки вiдновити картину дiйсностi в неï конкретностi А це по самiй iстотi — завдання аналiзу й синтезу, якi є складовими частинами процесу мислення. Аналiз i синтез — це двi сторони, або два аспекти, єдиного розумового процесу. Вони взаємозалежнi й взаємообумовленi. Аналiз по бiльшiй частинi вiдбувається через синтез. Правильний аналiз будь-якоï справи завжди є аналiзом не тiльки частин, елементiв, властивостей, але i ïхнiх зв'язкiв або вiдносин. Вiн тому веде не до розпаду цiлого, а до його перетворення. Це ж перетворення цiлого, нове спiввiдношення видiлених аналiзом компонентiв цiлого i є синтез Синтез безупинно переходить в аналiз i навпаки. Аналiз допомагає слiдчому видiлити з показань саме iстотне, саме необхiдне Через порiвняння — конкретну форму взаємозв'язку синтезу й аналiзу — слiдчий приходить до узагальнення, що фактично є рiшенням даного конкретного завдання. Порiвняння — це аналiз, що здiйснюється за допомогою синтезу й, у свою чергу, веде до узагальнення, до нового синтезу. Порiвняння — це спосiб прояву взаємодiï аналiзу й синтезу. Саме через порiвняння слiдчий приходить до узагальнення — становленню певних версiй Розумовi дiï зв'язують минулий досвiд i знання зi знову отриманою iнформацiєю, допомагаючи аналiзувати неï. Аналiзуючи нову iнформацiю, вiдбираючи з ïï саме необхiдне, слiдчий тим самим доповнює своï знання, якi зiграють свою роль при рiшеннi чергового розумового завдання Варто також зупинитися на якостях творчого мислення: 1. Проблемний характер пiдходу до дослiджуваних явищ — ця якiсть творчого мислення проявляється в умiннi знайти питання, що пiдлягають з'ясуванню, дослiдженню, знайти проблемну ситуацiю там, де многим здається, що все в розслiдуванiй справi просто. До проблемного характеру мислення примикає така його властивiсть, як “визначенiсть мислення”. Проблемний характер мислення слiдчий використовує при реконструктивнiй дiяльностi й пошуковоï, вiрнiше на них стику 2. Оперативнiсть мислення — приурочення розумових операцiй (спостережливiсть, уява), якi в дослiдженнi речовинних доказiв i iнших юридичних фактiв найбiльш значимi. В оперативнiсть мислення входить також гнучкiсть у застосуваннi рiзних методiв i прийомiв, за допомогою яких дана справа може бути розслiдуване в бiльше короткий термiн i бiльш якiсно. Оперативнiсть мислення забезпечує оптимальне сполучення спостережливостi, уяви й iнтуïцiï 3. Динамiчнiсть мислення — умiння швидко, творчо орiєнтуватися в розслiдуванiй справi, установити, на що саме потрiбно звернути увагу й вiд чого варто вiдволiктися, швидкiсть охвативания розслiдуваноï ситуацiï й зважування пiдстав, якими потрiбно розумно керуватися в наступному розвитку справи (версiï). 4. Широта мислення — проявляється в продуктивностi творчоï роботи при рiшеннi багатьох проблем. Це якiсть особливо необхiдно слiдчим, що розслiдують господарськi злочини, де потрiбна бiльша рiзнобiчнiсть, рацiональне застосування знань i вмiнь, минулого досвiду в процесi пiзнавальноï дiяльностi 5. Глибина мислення — виражається у виявленнi iстотних властивостей, зв'язкiв i вiдносинами мiж предметами i явищами. Слiдчий не залишає без уваги кожну, навiть ледве помiтний зв'язок, особливо при перших кроках розслiдування, i намагається з'ясувати причини, ïх що породили; завдяки цьому вiн здобуває новi знання. У процесi з'ясування причин, що породили цi зв'язки, процес мислення має коштовний характер, ланками якого є уявнi проби Кожна уявна проба — це аналiтико-синтетичний процес Слiдчий, вивчаючи доказу, ставить рiзнi уявнi проби стосовно конкретного етюду, речовинному доказу. Зокрема, пробу — чи зможе цi дверi, що перебувають на запорi вiдкрити одна людина? Вiдповiвши на це питання негативно, слiдчий iде далi: чи можна вiдкрити цi дверi, не порушивши сигналiзацiю, що йде на пульт у вiддiл охорони й т.д. Уявнi проби стосуються ознак одного явища, предмета або речовинного доказу, а версiя в цiлому складається з безлiчi цих проб, якi, переплiтаючись мiж собою, створюють ïï. 6. Смiливiсть, оригiнальнiсть , а головне, обґрунтованiсть висування версiй по розслiдуванiй справi — у них рiшеннi Слiдчий, маючи цi якостi, набагато скорiше складе ймовiрну версiю. Цi якостi в процесi творчостi постiйно “накладаються” один на одного. Наприклад, який би смiлив i оригiнальноï не була версiя в справi, вона iз самого початку повинна бути обоснованна. 7. Логiчнiсть мислення — розвиток послiдовностi розумового процесу, строгiсть i “проникливiсть” доказу, умiння робити узагальнюючi висновки з великих i рiзноманiтних юридичних фактiв — все це властивийо мисленню слiдчого Слiдче мислення будується по такiй моделi: спочатку визначаються завдання об черговiсть ïхнього рiшення (висуваються версiï й перевiряються шляхом слiдчих i оперативних дiй), потiм визначаються джерела iнформацiï, методи рiшення завдань (аналiзується й створюється система прямих i побiчних доказiв, ураховуються всi протирiччя й заперечення). 8. Критичнiсть i неупередженiсть (об'єктивнiсть) мислення — це стрижень розумового процесу слiдчого, без якоï вiн не може встановити iстину Складовою частиною творчого мислення є iнтуïцiя — це стрiмкий перехiд вiд одних тверджень до iнших, iнодi з таким великим проскакуванням окремих ланок мiркування, що посилки й промiжних процесiв не заповнюються, хоча при остановлении ходу думок ïх можна було б виявити Основне призначення iнтуïцiï в процесi розслiдування полягає в тому, що вона створює гiпотези. Вона грає важливу, допомiжну роль у процесi доведення, але зовсiм байдужна з окуляри зору кiнцевих результатiв цього процесу для прийняття процесуальних рiшень Однак, для вiдшукання iстини, збирання доказiв, вибору найбiльш ефективних прийомiв розслiдування професiйна iнтуïцiя необхiдна Питання про слiдчу iнтуïцiю тiсно пов'язаний iз проблемою внутрiшнього переконання слiдчого при оцiнцi доказiв Внутрiшньо переконання слiдчого — це, по-перше, знання, по-друге, вiра в правильнiсть цього знання й, по-третє, вольовий стимул, що спонукує до певних практичних дiй Теорiєю й практикою виробленi вимоги, якi повиннi задовольняти в змiстi обґрунтованостi внутрiшнього переконання Воно повинне бути засноване: на фактичних даних, зiбраних у встановленому законом порядку; на доказах, перевiрених i заснованих у встановленому законом порядку; на всебiчному повному й об'єктивному розглядi матерiалiв справи; на розглядi кожного з доказiв окремо й усiх у сукупностi; на таких доказах, якi дозволяли б зробити єдино можливий висновок з матерiалiв справи Для повного розумiння розумового процесу при розслiдуваннi необхiдний механiзм цього процесу, що ґрунтується на теорiï уявного моделювання Iнформацiя, якою користується слiдчий у процесi доведення, можна розглядати як модель дослiджуваноï подiï Залежно вiд форми вiдбиття дiйсностi розрiзняють матерiальнi, або фiзичнi, i iдеальнi, або уявлюванi моделi Усяка матерiальна модель, перш нiж втiлитися в дiйснiсть, обов'язково проходить iдеальну стадiю як задум, плану або схеми майбутньоï дiï i його результатiв У процесi мислення слiдчий оперує деяким розумовим матерiалом, що має двояку психологiчну природу. Це, по-перше, бiльш-менш яскравi образи, по-друге, значеннєве значення образiв, виражене в поняттях i судженнях. Характеристика розумового процесу буде неповноï, якщо не згадати про ще одну важливу особливiсть iнформацiйних моделей: iснування ïх найчастiше не усвiдомлюється слiдчим. Модель як би незалежна вiд його волi й продовжує дiяти тодi, коли людина зосереджена на iншому й не мiркує про предмет даного дослiдження Логiчнi операцiï є органiчною частиною будь-якоï розумовоï дiяльностi. Однiєï з таких форм є гiпотеза, як говорять кримiналiсти, версiя, що може розглядатися як iдеальна iнформацiйно-логiчна модель Особливе значення в моделюваннi розслiдування має прийняття тактичних рiшень, пiд якими ми розумiємо знаходження слiдчим лiнiï поводження в конкретнiй ситуацiï. Ухвалення тактичного рiшення — складний вольовий акт, у якому синтезуються знання й досвiд, умiння чiтке визначити мета дiяльностi й оцiнити ситуацiю. Головними умовами прийняття й вироблення тактичного рiшення є: наявнiсть мiнiмуму iнформацiï; визначення мети дiяльностi; наявнiсть критерiïв оцiнки iнформацiï й всiєï ситуацiï Ґрунтуючись на положення науки керування, можна моделювати процес ухвалення рiшення по кримiнальнiй справi, наприклад, рiшення про затримку пiдозрюваного: див. таблицю — “Модель ухвалення тактичного рiшення”. Розумова робота слiдчого знаходить найбiльш узагальнене вираження у версiях i планах Версiя — це припущення про минулi подiï, план — це припущення про подiï майбутнього. Перше — є уявне вiдбиття можливих дiй злочинця й iнших обставин, iз приводу яких ведеться розслiдування, друге — уявне вiдбиття власних дiй слiдчого, намiченi для з'ясування цих обставин i виконання iнших завдань розслiдування Планування — це уявний процес, що визначає порядок, послiдовнiсть i очiкуванi результати майбутнiх дiй Вiдомо кiлька видiв планування слiдчим своєï роботи: Залежно вiд перiоду й строкiв дiяльностi, охоплюваноï планом, розрiзняється перспективне й поточне планування По ступенi деталiзацiï й конкретностi розрiзняються схематичнi й детальнi плани По широтi планування розрiзняються планування окремоï слiдчоï дiï й планування системи заходiв У психологiï працi складний процес планування рекомендується будувати по етапах, якi корисно освоïти й слiдчому Перший етап — орiєнтовне планування. На цiй стадiï попередньо усвiдомлюються, зважуються й оцiнюються можливостi рiшення завдання, досягнення поставленоï мети. Якщо досяжнiсть мети й виполнимость необхiдностi дiй установлена, наступає наступний етап — органiзацiйне планування. Тут уже обмiрковуються всi умови й органiзацiйнi форми майбутньоï дiяльностi. Пiсля рiшення органiзацiйних питань переходять до планування виконання, тобто уявнiй побудовi дiяльностi зi складових ïï компонентiв: прийомiв, операцiй, дiй. Цi компоненти погодяться iз промiжними дiями й цiлями, вiдбираються за можливими результатами, зiставляються за ознаками одночасностi, послiдовностi, логiчнiй залежностi й iншим характеристикам i, нарештi, поєднуються в єдину систему майбутнього поводження Надалi вiдбувається допланирование — постiйне доповнення й уточнення плану Однiєï з обов'язкових сторiн психiчноï дiяльностi слiдчого є планування самоконтролю Пiд самоконтролем розумiють свiдомi процеси, якi полягають у тому, що слiдчий, з огляду на мету й намiчений план роботи, стежить за власними дiями i ïхнiми результатами, зiставляє ïх з тим, що планувалося й передбачалося досягти, i на цiй основi регулює свою подальшу дiяльнiсть. Зв'язок самоконтролю з регуляцiєю своïх дiй базується на облiку й самооблiку виконуваноï роботи, стiйкiй увазi й спостереженнi за ïï ходом, а також своєчасноï реакцiï на змiну ситуацiï, допущенi помилки й небажанi вiдхилення, систематичнiй оцiнцi результатiв своïх дiй. При плануваннi самоконтролю необхiдно передбачати його безперервнiсть i варiативнiсть Наукою й практикою виробленi вимоги, яким повинен задовольняти план роботи: Максимальна обґрунтованiсть плану, наявного в розпорядженнi слiдчого iнформацiєю щодо iстотних компонентiв майбутньоï дiï: умов майбутньоï роботи, учасникiв, перешкод, що сприяють факторiв, очiкуваних подiй Реальнiсть, виполнимость плану. Вiн повинен виходити не iз благих побажань, а з точного розрахунку й облiку реальних можливостей Iндивiдуальнiсть плану, його придатнiсть для даноï роботи, для розслiдування певноï справи або групи справ Гнучкiсть i рухливiсть плану Безперервнiсть плану Послiдовнiсть, погодженiсть i взаємозв'язок окремих його частин по мiсцю, часу, виконавцям, очiкуваним результатам i iншому показникам Ефективнiсть, здатнiсть забезпечити рiшення тих завдань, для яких вiн розробляється URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRAVO/mislennja_slidchogo.dhtml