КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRAVO/MIZHNARODNE_PRAVO/podil_vladi_v_parlamentarnih_monarhiah_i_respublikah.dhtml ПодIл влади в парламентарних монархIях I республIках Подiлу влади в парламентських республiках можна присвятити ще одну роботу, тому Я зупинюся тiльки на короткiй характеристицi iнституту подiлу влади в парламентарских монархiях i республiках Всi сучаснi демократичнi теорiï держави й права визнають народ єдиним носiєм i джерелом влади. Влада народ здiйснює як безпосередньо (референдум, народна законодавча iнiцiатива), так i через своïх представникiв. Таким органом народного представництва, якому довiряється рiшення найважливiших державних справ i встановлення законiв держави, є парламент У трiадi влади (законодавчий, виконавчий i судова) парламент — носiй законодавчоï влади й вищий представницький орган — посiв перше мiсце. Як ми вже вiдзначали вище, у Європi домiнують держави з парламентською формою правлiння. При цьому важливо мати на увазi, що до числа краïн з парламентською формою правлiння належать як монархiчнi, так i республiканськi держави. (У Захiднiй Європi ïх взаимоотношение приблизно дорiвнює. З 12 держав, що входили в 1994 роцi в європейський сполучник, 6 — республiки й 6 — монархiï.) У всiх парламентарних республiках i монархiях головними iнститутами, що утворять конституцiйний механiзм влади, є: глава держави, парламент, уряд, вищi судовi органи. Вони представляють певну галузь влади й мають необхiдну предметну компетенцiю. Цiлком природно, що орган законодавчоï влади здiйснює повноваження, пов'язанi з розробкою й прийняттям законiв. Уряд керує державними справами й забезпечує виконання законiв. Суд здiйснює правозастосовну дiяльнiсть. На нього покладений захист прав i iнтересiв кожноï людини вiд будь-яких злочинних зазiхань. Його головне призначення — бути стражем особистоï волi На практицi реальна схема подiлу влади, механiзм реалiзацiï цього принципу виглядає набагато складнiше. Пов'язано це з тим, що в данiй групi краïн, у вiдмiнностi вiд президентських республiк, подiл влади проводиться не настiльки жорстко. Взаимопереплетение функцiй i компетенций законодавчоï й виконавчоï влади iнодi настiльки значно, що дозволяє часом засумнiватися в реальностi здiйснення цього принципу. Все це надає право на точку зору, що в дiйсностi подiл влади в парламентських краïнах вiдсутнiй. Подивимося, як обстоит справа на практику У всiх краïнах з парламентською формою правлiння є, як правило, одноособовий глава держави — монарх або президент. Його положення звичайно описується формулою: Царює, але не керує. Глава держави формально надiлений широкими повноваженнями, але на дiлi не має майже нiякоï влади. Його повноваження здiйснюють iншi державнi органи, в основному уряд. Однак глава держави має бiльший авторитет. От чому, говорять. Що в цих краïнах глава держави володiє не владою, а впливом Порядок замiщення глави держави рiзний у монархiях i республiках. Монарх займає свiй пост довiчно. У парламентарних республiках главою держави є президент. Вiн вища посадова особа держави й верховний представник краïни. Вiн обирається на певний строк. (Правда вiдомi випадки довiчного обрання президента.) На вiдмiну вiд президентських республiк i краïн зi змiшаною формою правлiння в парламентарних краïнах президент обирається, як правило, не населенням безпосередньо (хоча є й виключення, наприклад, Австрiя, Iрландiя, Португалiя), а колегiєю вибiрникiв, що складає переважно з парламентарiïв Конституцiйнi акти мiстять звичайно досить широкий перелiк повноважень, що належать главi держави. Так, вiдповiдно до Конституцiï Iспанiï, король є й законодавцем, i керiвником виконавчоï влади, i головою адмiнiстрацiï президента й збройних сил. Але в дiйсностi король Iспанiï жодне iз цих повноважень не здiйснює самостiйно. Монарх — полiтично не вiдповiдальна особа. Його акти не мають нiякоï законноï сили, якщо не скрiпленi пiдписом глави уряду або, залежно вiд конкретного розв'язуваного питання, iншоï вищоï посадовоï особи. (Це так званий iнститут контрасигнатури.) Глава держави в парламентських монархiях i республiках, дiйсно користується не владою, а впливом. Проте, цей вплив часом настiльки значно, що може впливати на процес формування провiдних державних iнститутiв. А це у свою чергу, позначається на механiзмi реалiзацiï принципу подiлу влад Носiєм законодавчоï влади в розглянутих краïнах є парламент. Його положення в системi державних органiв визначається тим, що вiн є вищим представницьким органом. Бiльшiсть парламентiв мають двопалатну структуру. Порядок формування палат у рiзних краïнах рiзний. Нижня палата складається завжди з депутатiв, що обираються шляхом вiльного, таємного, загального, рiвного виборчого права. Верхня палата формується по iнших принципах. Так у федерацiях це представники суб'єктiв федерацiï, а в Англiï, наприклад, верхню палату представляють пери й духовна верхiвка, що є пережитком станово-представницькоï монархiï У краïнах з парламентарними формами правлiння партiï грають винятково важливу роль у всiй дiяльностi парламенту. У деяких краïнах саме лiдер перемiгшоï партiï стає прем'єр- мiнiстром краïни. При всiх особливостях полiтичноï й органiзацiйноï структури парламенту i його палат досить чiтко простежується тенденцiя — не допустити, щоб партiя, що явно домiнує в парламентi, повнiстю пiдкорила собi керiвнi й допомiжнi органи й саму процедуру роботи. Певна система противаг дiє й у цьому випадку. Думки й голос меншостей обов'язково повиннi бути почутi. У цьому одна з характерних рис парламентськоï демократiï Особливу важливу частину повноважень парламенту становить його участь у формування iнших державних органiв i контроль за дiяльнiстю виконавчоï влади. У краïнах з парламентарними формами правлiння представницький орган завжди має вирiшальну роль у формуваннi уряду. Також уряд пiдзвiтний перед парламентом. До числа найпоширенiших i вiдомих форм парламентського контролю за дiяльнiстю виконавчоï влади ставляться уснi й письмовi питання депутатiв, iнтерпеляцiï, контрольнi й слiдчi комiсiï, iнститут парламентськоï вiдповiдальностi уряду Парламент також має ряд повноважень у сферi зовнiшньоï полiтики й оборони. До компетенцiï представницького органа ставляться питання вiйни й миру. На основi закону здiйснюється ратифiкацiя мiжнародних договорiв i угод Обсяг повноважень, здiйснюваних вищим представницьким органом у всiх парламентських державах. Залишається досить значним. Парламент повсюдно, незважаючи на певне обмеження його владних повноважень або ïхнє фактичне урiзування, продовжує бути найважливiшим елементом всiєï системи подiлу влад Носiєм виконавчоï влади у всiх краïнах з парламентською формою правлiння є уряд. Незалежно вiд назви — рада мiнiстрiв, кабiнет, федеральна рада, державна рада й т.п. — воно завжди залишається колегiальним органом, що здiйснює функцiï керування державними справами. Уряд повинне забезпечити виконання законiв, i воно керує державними справами. Звичайно, стратегiчнi цiлi й завдання держави покликанi визначати парламент. У цей час уряд, як правило, має законодавчу iнiцiативу. За урядом або навiть за главою закрiплюються також найважливiшi повноваження, як вироблення нацiональноï полiтики i ïï здiйснення. У зв'язку iз цим багато дослiдникiв волiють використовувати термiн не виконавча, а урядова влада Сучасний уряд — найважливiша складова частина механiзму здiйснення влади. Уряд зосереджує у своïх руках провiдних полiтичних дiячiв, що очолюють правлячу партiю або коалiцiю. Уряд i особливо його глава вiдiграють вирiшальну роль у розробцi, формулюваннi й реалiзацiï внутрiшнiй i зовнiшнiй полiтицi держави. Уряд — говорить Конституцiя Iспанiï, — керує внутрiшньою й зовнiшньою полiтикою, цивiльною й вiйськовою адмiнiстрацiєю й оборони краïни. Воно здiйснює виконавчу владу вiдповiдно до Конституцiï й законами. Маючи широкi повноваження, уряд завжди залишається пiд контролем парламенту й завжди у всiх краïнах з парламентською формою правлiння воно несе вiдповiдальнiсть перед парламентом. Як правило парламент може вiдправити уряд вотставку. Тiльки добре налагоджена система сдержек i противаг, без якоï не може функцiонувати механiзм подiлу влади, забезпечує ефективну й легiтимну владу. Вiдшукання такого балансу iнститутiв i iнтересiв — одне з найважливiших завдань, що коштують перед тими, кому довiрив народ конструювання й приведення в дiï складного й рiзноманiтного механiзму здiйснення влади URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRAVO/MIZHNARODNE_PRAVO/podil_vladi_v_parlamentarnih_monarhiah_i_respublikah.dhtml