КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/znachenna_zaymennikiv_spivvidnoshenna_zaymennikiv_z.dhtml Значення займенникIв. СпIввIдношення займенникIв з Iншими частинами мови orig (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=6363 Займенником називається частина мови, яка узагальнено вказує на предмети, ознаки або кiлькiснiсть, не називаючи ïх. У процесi мовлення значення займенникiв конкретизується через контекст, наприклад: Л у каш. Березу mu сестрою називаєш? Хто ж ти така? М авка. Я — Мавка лiсова (Леся Украïнка). Займенники я, ти, хто узагальнено вказують на особу мовця (я); на того, до кого жртаспся мовець (ти) на особу* про яку запитують (хто?), а конкретне значення виражається iменниками (Мавка, Лукаш), що є назвами осiб. 236 За значенням i граматичними ознаками займенниковi слова иеоднотипнi. вони подiляються на три групи: I) узагальнено-предмети i, 2) узагальнено- * кiс нi та 3) узагальнено-кiлькiснi. Узагальнено-прелметнi займенники спiввiдносяться з iменниками. Вони дають вказiвку на предмети i характеризуються спiльними з iменниками граматичними ознаками: вiднесснiстю до одного з трьох граматичних родiв (вiн, вона, воно) або вiд сутнiстю формального показника роду (я, ти) чи вираженням його через синтаксичнi звязки (що упало? хто прийшов? що таке? хто такий? хто така *)', синтаксично незалежним значенням числа (я — ми. ти ви), що виражається суплетивними фор мами або контекстуально (хто такi?) i зрiдка флексiями (вiн. вона, воно, вони); змiною за вiдмiнками. Узагальнено-якiснi займенники дають вказiвку на ознаки i за граматичними зна ченнями спiввiдносяться з прикметниками: вони змiнюються за родами, числами i вiдмiнками. Узагальнено- кiлькiснi займенники вказують на кiлькiсть (стiльки, скiльки) або порядок предметiв при лiчбi (котрий) i за морфологiчними ознаками спiввiдносяться з числiвниками. Слова стiльки i скiльки змiнюються за вiдмiнками, а котрий — за вiдмiнками, родами i числами. У реченнi займенники, що вказують на предмети, виступають пiдметом або додат ком, зрiдка — обставиною: Ми в спинних битвах братство закрiплячи (М. Бажай); Через вiкно менi видно селище, через дверi — море (Ю. Збанацький); Над ним розлога липа гуде бджолами мов золотистий дзвiн (I. Цюпа). Займенники можуть також виконувати роль iменноï частини складеного присудка: Ми тi що в вiчнiсть iдемо (П. Усенко). Морфологiя п роздiл ipttmmnM ______ ___ _ Займенники, спiв вiдноснi з назвами предметiв Я, ти, ми, ви. вiн. вона, воно, вони, себе, хто. що. хтось, щось, абихто, абищо, дехто, дещо, хто- небудь, що-небудь. * ‘будь-хто, будь-що, казна-хто, казна-що, нiхто, нiщо Займенники, спiввiдноснi 3 назвами ознак Мiй, твiй, свiй, наш, ваш. ïхнiй, той, цей. такий, весь, кожний, сам, самий, iнший, який, чий, якийсь, чийсь, абиякий, абичий, деякий, дечий, який-чебудь, чий-небудь, будь-який, будь-чий. казна-який, кизна- чий, нiякий, нiчий Займенники, спiв вiдноснi з назвами кiлькостi Стiльки, скiльки, котрий, котрийсь, котрий-небудь, нiкотрий Синтаксична роль займенникiв, що вказують на ознаку, схожа з прикметниками. Вони виступають узгодженим означенням або iменною частиною складеного при судка: Наш народ має право пишатися своïми богатирями (О. Гоичар). Увага! Якщо займенник вжито без iменника, то вiн може бути пiдметом або додатком: Кожен буває ветким бодай раз за .життя (П. Загребельний); I в серцi кожного горить любовi жар (i Франко). Займенники, якi вказують на кiлькiсть предметiв, у реченнi разом iз вiдмiнко вою керованою формою iменника виступають пiдметом (у знахiдному вiдмiнку 237 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА додатком): Скiльки ще жде нас несподiванок, вiдкриттiв (Л. Дмит ,РК0); Скiльки книг ти придбав? У родовому, давальному, орудному та мiсцево^ вiдмiнках займенники скiльки, стiльки виконують роль узгодженого означен ”У 9 скi лькох д iт_еП ”й ще немає букваря? Скiльком ут ч ням до-з-в—о—л- ено пњiздкуï Скiлькома вправами можна обмежитися? Займенник котрий може виступати iменною частиною складеного присудКа питальному реченнi: Котра (є) тепер година? Частина мови Займенник Що виражає Указує на предмет, ознаку або кiлькiсть (не називаючи ïх) Морфологiчнi iознаки Вiдмiнюванi слова. Початкова форма: називний вiдмiнок однини. За значенням (на що вказують) та морфологiчними ознаками подiля ються на особовi, зворотний, питально-вiдноснi, означальнi, вказiвнi присвiйнi, неозначенi i заперечнi. Тi, що вказують на предмети, змiнюються за вiдмiнками, можуть мати рiд i число; тi, що вказують на ознаки, змiнюються за вiдмiнками, родами i числами; тi, що вказу ють на кiлькiсть, — за вiдмiнками, а тi, що вказують на порядок при лiчбi, — за родами, числами i вiдмiнками Синтаксична Основна: для тих, що вказують на предмети, — пiдмет (у називному роль вiдмiнку), додаток (у непрямих вiдмiнках); для тих, що вказують на ознаки i порядок при лiчбi, — означення URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/znachenna_zaymennikiv_spivvidnoshenna_zaymennikiv_z.dhtml