КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/spoluchniki_suradnosti_i_pidradnosti.dhtml Сполучники сурядностI I пIдрядностI orig (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=6486 Сполучники виражають семантико-синтаксичнi вiдношення мiж граматично рiв- 1 поправними одиницями (однорiдними членами, предикативними частинами складно-1 сурядних речень чи супiдрядними однорiдними в багатокомпонентному складнопiд-I рядному реченнi) та мiж нерiвноправними, одна з яких пiдпорядкована iншiй I (у складнопiдрядному реченнi). За участю у вираженнi семантико-синтаксичних вiдношень мiж поєднуваними I одиницями таких синтаксичних конструкцiй сполучники подiляються на суряднi i I пiдряднi (або сурядностi i пiдрядностi). Суряднi сполучники поєднують однорiднi члени речення i предикативнi частини складносурядного речення як рiвноправнi, граматично незалежнi одне вiд одного. За характером вiдношень мiж членами речень i частинами складного речення вони подiляються на єднальнi, зiставно- протиставнi, роздiловi, градацiйнi i приєднувальнi. 1. днальнi: / (й), та (в значеннi i), н i., нi, анi… анi, а. Наприклад: Блiдi на небi гасли юрi, / вiтер плитав-ся в мережах верховiть, I не гойдалися берези бiлокорi (М. Рильський); Н i птицi в повiтрi, нi коника в травi; Яке було добро, продали, а грошi розкотились… (Марко Вовчок). 2. Зiставно-протиставнi: а, але, та (в значеннi але), а втiм, зате, проте, однак та iн. Наприклад. Прийде друга весна, i гостю божу Зустрiне знову гiмн дзвiнкий; вестиме ж соловейко пiсню гожу. Та вже не ти, — другий!.. (Олена Пчiлка); Федько вчився непогано, зате Дмитриковi доводилося допомагати (О. Донченко). 3. Роздiловi: то (то…, то…), не то… не то…, чи (чи…, чи…), або (або…, або*..), хоч…, хоч. . Наприклад: То шумiв зелений лист, то в вiнку мiнився злотом ряс т зелений, то золотим дощем лились пiснi (Леся Украïнка); Хлопцi рвали кедровi горiшки або, виïхавши на тундрове плато, збирали червонi брусницi (1. Баï мут). 4. Гр а д а ц i й н i: не тiльки**, а й, не тiльки… але й, не лише… а й (але й), не стiльки.* скiльки, не те що (щоб)… але, не так… як. Наприклад: Поруч з образами 294 Шевченка й Лесi Украïнки образ Франка символiзує перед свiтом не тiльки iнди вiдуальнi риси й можливостi велетня культури, але й нетлiнне єство, красу… й життєздатнiсть украïнського народу (Д. Павличко); Не те що такий лиман… а, здається, море перемайнула б вона (0. Гончар). 5. П р и є д н у в а л ь н i: а й, та й, ще й, а ще й, та ще й, i навiть, також i Наприклад: А панi не дає нiчого та ще й гнiвається (Марко Вовчок); Плакали вiд радостi i зворушення бувалi воïни…. та й Дмитро якось незручно рубом великоï долонi провiв по очах (М. Стельмах); Обморозитися було дуже просто, особливо обличчя, та й руки (В. Биков). Увага! Мiж супiдрядними однорiдними реченнями (компонентами складно пiдрядного) переважно використовуються єднальнi сполучники i рiдше зiстав- но-протиставнi та роздiловi. Наприклад: Вночi Андрiй довго не мiг заснути, бо в хатi було видно од великих зiрок на небi i густо пахло холодною м'ятою (Г. Тютюнник); Таки пам ятав, як струмували майже пiд ногами хвилi веселi, чистi, а вiн дивився на них (Н. Бiчуя); Чомусь пригадалось, як батько веде мене до школи або мати зустрiчає бiля ворiт. Пiдряднi сполучники поєднують частини складнопiдрядних речень. Вони вира жають зясувальнi, обставиннi та iншi вiдношення залежностi пiдрядного речення вiд головного чи вiд iншого пiдрядного при послiдовному пiдпорядкуваннi предика тивних частин: 6. Зясувальнi: що, як, нiби та iн. Наприклад: Менi здається нiби вдалинi Сивiють не тумани придолиннi, А тiнi тих. що впали на вiйнi I вже навiк наïежать Украïнi (Д. Луценко). 7. Обставиннi: часу: щойно, ледве, тiльки, як, як тiльки, пiсля того як, вiдтодi як та iн. На приклад: Його не бачили лежачим ниць, хiба тодi, як пив з потоку воду (Д. Павличко); мети: щоб, для того щоб, аби. Наприклад: Щодалi доводилося все частiше звертати з колiï, щоб дати дорогу автомашинам (Петро Панч); умови, якби, коли б, аби, якщо, як, як тiльки. Наприклад: Яка б з мене була дiячка, коли б я не вчилася в Лесi (Л. Смiлянський). Якщо моє не в лад, то я з своïм назад (Нар. творчiсть); допустовостi: хоч, дарма що, незважаючи на те, що, хоч…, але… . Наприклад: Хоч життя i найдорожче для людини, Та все'дно людина в битвi i в трудi Вiддає його за долю Батькiвщини… (Н. Забiла); способу дiï: як. Наприклад: Як працюєш, так i маєш (Нар. творчiсть); порiвняння: як, мов, немов, наче, неначе, нiби, нiбито, начебто та iн. Наприклад: Громада зiбралась у волость i загула, як бджоли у вулику (I. Нечуй-Левицький); Тем нота вужчала, нiби самi гори змикалися над головою (0. Гончар); причини: бо, тому що, через те що, завдяки таму що, затим що, оскiльки. Наприклад: Виходь у свiти, бо дорога вiдкрита, мiри, ступеня: аж, що аж, що й. Наприклад: Закипiло, заревло навкруги, аж рiчка охнула й нестямно на всi боки захиталася (Панас Мирний); наслiдку: так що. Наприклад: I слово в Бiлоуса знаходиться разюче, дошкульне, пекуче, так що об ‘сктам поетовоï уваги не можна сказати, щоб було спокiйно та бвтдуже (Остап Вишня). У ролi сполучникiв можуть виступати самостiйнi слова — вiдноснi займенники та прислiвники займенникового походження. Вiдноснi займенники хто, що, який, чий, котрий, скiльки можуть стояти в на зивному вiдмiнку i виконувати роль пiдмета в пiдрядному реченнi, водночас приєдну ючи пiдрядне речення до головного: Нiколи не здобуде перемоги той, хто передчасно вважає себе переможцем (Л. Дмитерко). У непрямих вiдмiнках вiдноснi займенники, що приєднують пiдрядне речення до головного, виконують роль додатка: Живе поезiя у мовi, Я коï мати вчила нас… (М. Рильський). Сполучними словами здатнi виступати прислiвники; похiднi вiд займенникiв: де, гуди, звiдки, коли, вiдколи, доки, як, чому. У пiдрядному реченнi вони виконують роль обставини: Коли дзвонять черешнi В медовому цвiту, Узори нетутешнi Iз цвiту я плету (М. Рильський). Де тонко, там i рветься (Нар. творчiсть). URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/spoluchniki_suradnosti_i_pidradnosti.dhtml