КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/rozradi_zaymennikiv.dhtml Розряди займенникIв orig (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=6365 За лексичним значенням i морфологiчними ознаками займенники подiляють на девять розрядiв. Особовими називаються займенники, якi вказують на осiб, iнш их iстот, предмети, явища, поняття. Всi особовi займенники змiнюються за вiдмiнками й числами; займенник вiн змiнюється i за родами. Зворотним називається займенник себе, який указує на того, хто виконує дiю. Вiн не має роду, числа i називного вiдмiнка; за iншими вiдмiнками вiн змiнюється. П рисвiйними називаються займенники, якi вказують на належнiсть предмета першiй (мiй, наш), другiй (твiй, ваш), третiй (його, ïï, ïхнiй) чи будь- якiй (свiй) особi. Присвiйнi займенники (крiм його, ïï) змiнюються за родами, числами i вiдмiнками, як прикметники. Займенники його, ïï є незмiнними. 1 Особовi я, ти, вiн, вона, воно, ми, ви, вони Зворотний себе I Питальнi хто? що? який? котрий? скiльки? (тiльки в питальних реченнях) Вiдноснi хто, що, який, котрий, скiльки (для звязку частин складного речення) ! Заперечнi нiхто, нiщо, нiякий, нiчий, нiкотрий, нiскiльки 1 Присвiйнi мiй. твiй, свiй, наш, ваш, ïхнiй, ïï, його 238 Морфологiя як роздiл граматки В к а зiв н i той, цей, такий, стiльки О значальнi весь, всякий, сам. самий, кожний (кожен), iнший, жодний (жоден) Н еозначенi дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що. будь-який, абихто, абищо, абиякий, хтозна-що, __________ казна-що, казна- хто_____________________________ V ‘**'” Вказiвними називаються займенники, якi вказують на предмет (цей, сей. той), ознаку (такий), кiлькiсть (стiльки). Займенники той (отой), цей (оцей), такий (отакий) змiнюються за родами, числами i вiдмiнками, як прикметники. Займенник стiльки змiнюється лише за вiдмiнками. Означальними називаються займенники, якi вказують на узагальнену ознаку: всякий (усякий), весь (увесь, ввесь), кожний (кожне), iнший, сам. самий. Вони змiню ються за родами, числами i вiдмiнками, як прикметники. Питальними називаються займенники, якi мiстять у собi запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (який? чий? котрий?), кiлькiсть (скiльки?). Займенники хто, що, скiльки змiнюються за вiдмiнками, який, чий, котрий — за родами, числами i вiдмiнками, як прикметники. Вiдносними називаються займенники, якi виконують роль сполучних слiв для приєднання пiдрядних речень до головних. Це тi самi питальнi займенники, але без питання. Неозначеними називаються займенники, якi вказують на неозначену (невiдому) особу, предмет, ознаку, кiлькiсть: який-небудь, хтозна-скiльки i под. Вони утворю ються вiд питальних додаванням часток казна-, хтозна-, будь-, -небудь, аби-, де-, -сь. Неозначенi займенники мають тi самi морфологiчнi ознаки, що й питальнi займен ники, вiд яких вони утворенi. Заперечними називаються займенники, якi вказують на вiдсутнiсть особи, пред мета, ознак, кiлькостi: нiхто, нiщо, нiякий, нiчий, нiскiльки. Заперечнi займенники мають тi самi морфологiчнi ознаки, що й питальнi займенники, вiд яких вони утворенi за допомогою частки нi. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/rozradi_zaymennikiv.dhtml