КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/proste_i_skladne_rechenna.dhtml

	Просте I складне речення orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=6606
 Простi i складнi речення розрiзняють за кiлькома диференцiйними ознаками: — простi речення складаються з мiнiмальних синтаксичних одиниць i словоспо лучень, а складнi — з двох i бiльше простих речень; — з формально-синтаксичного погляду простi речення складаються з однiєï пре дикативноï одиницi, складнi — з двох i бiльше; — простi речення як компоненти складного речення не мають iнтонацiйноï за вершеностi, яка властива складному реченню в цiлому; тому простими реченнями ïх називають умовно; — у простому реченнi основним є предикативний звязок мiж пiдметом i при судком, у складному реченнi — пiдрядний i сурядний звязки, наприклад: Редактор може з явитись у редакцiï лише тодi, коли вже треба пiдписувати номер до друку (О. Гончар); Незабаром подали вагони, але пасажирiв ще не випускали з вокзалу (Л Смiлянський). Простi речення вiдрiзняються вiд складних не лише будовою, а й значенням. Елементарне просте речення iз семантико-синтаксичного погляду — мовним знаком однiєï ситуацiï, а елементарне складне — знаком двох взаємоповязаних ситуацiй, наприклад: Всi повтiкали до вропи (Петро Панч); Уже душа не знала, де цей берег (Л. Костенко). Часто простi неускладненi з формально-синтаксичного погляду речення є се мантично ускладненими. Це ж стосується i складних елементарних речень. Завжди є ускладненими з формально- синтаксичного i семантико-синтаксичного боку складнi багатокомпонентнi речення, частини яких iз семантичного погляду нерiдко є теж ускладненими, наприклад: На цвинтарi цвiтуть старi тiнястi липи (С. Василь- ченко); Раз над Києвом стояла чудова весняна нiч, що так надихувала духом поезiï Гоголя й Пушкiна (I. Нечуй-Левицький); Тiльки з переказiв глухий гомiн доходить, що копали цей колодязь колись чумаки, чиï дороги пролягали в цих сивих степах (О. Гончар). Складнi речення характеризуються, складнiшою семантикою, нiж простi. Спiльним для простих i складних речень є те, що до основного речення можуть приєднуватися сполучниковим або безсполучниковим звязком винесенi за його межi предикативнi одиницi, якi дiстали назву приєднувальнi конструкцiï. 344 Синтаксис як роздiл граматики Приєднувальнi конструкцiï- речення, що становлять додатковi повiдомлення до опорного речення, видiляючись при цьому в окреме самостiйне речення. Дехто видiляє приєднування як рiзновид синтаксичного звязку. Приєднувальнi речення можуть бути простими i складними, наприклад: Днiпро на нас розсердився, плаче Украïна. I я плачу (Т. Шевченко); Скiльки шедеврiв позникало з музею пiд час вiйни… I не лише картини (О. Гончар). Отже, простi i складнi речення видiляються з урахуванням рiзних диференцiйних ознак. У формально- синтаксичному i семантико-синтаксичному планах цi конструк цiï часто не є спiввiдносними.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/proste_i_skladne_rechenna.dhtml