КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/problema_statusu_bezspoluchnikovih_skladnih_rechen.dhtml Проблема статусу безсполучникових складних речень orig (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=6874 Складнi безсполучниковi речення, незважаючи на тривалiсть ïх вивчення i наяв нiсть багатьох спецiальних дослiджень, i нинi викликають суперечки у мовознав ствi. Дотепер не зясовано теоретичнi питання щодо ïх граматичноï природи, син таксичноï форми та синтаксичного значення, не визначено статусу iнтонацiï, по-рiзному трактуються рiзновиди цих одинйць. Проблематичним залишається й сам статус безсполучникових речень: лiнгвiсти або не видiляють ïх в окремий тип, а розподiляють мiж складносурядними i складнопiдрядними реченнями, або надають ïм статус складних безсполучникових речень, або виводять за межi речення. Уже працi М. Ломоносова, О. Бостонова, О. Потебнi, П. Фортунатова мiстять окремi зауваження про безсполучниковий звязок. О. Пєшковський розглядав без сполучниковi конструкцiï як рiзновиди складносурядних i складнопiдрядних речень. Цей погляд довго панував у мовознавствi, а дехто дотримується його й нинi. I. Вихованець, наприклад, лише незначну частину безсполучникових утворень вiдносить до складносурядних (єднальнi речення з часовими вiдношеннями мiж сурядними частинами) та складнопiдрядних (у яких друга частина стоггь у позицiï * другорядного члена i пiдпорядкована опорним предикатним словам першоï частини типу казат и, мовити, думати, знати, памятати, бачити; ш речення спiввiдноснi зi складнопiдрядними сполучниковими з пiдрядним сполучником що). Решту конструкцiй вiн розглядає як складнi безсполучниковi речення з неди- ференцiйованим синтаксичним звязком мiж частинами. Наприкiнцi 50-х рокiв XX ст. стався злам у тлумаченнi природи складних безспо лучникових речень, чому сприяли працi М. Поспєлова, . Коротаєвоï, . Iван- чиковоï та iн. Зокрема М. Поспєлов обгрунтовує, що складнi безсполучниковi речення становлять iнший тип речень, нiж складносуряднi та складнопiдряднi. Учений виокремив складнi безсполучниковi речення iз парадигми речень спо- __________________Синтаксис як роздiл граматики 463 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА лучникового типу. Ця концепцiя мала вплив i на украïнських мовознавцiв (Б. Кулик. I. Вихованець. Л. Кадомцева, С. Бевзенко та iн.). В украïнiстицi iдеï М. Поспєлова про безсполучниковi складнi речення як окре мий тип складних структур розвинув Сергiй Дорошенко (нар. 1924). Серед складних безсполучникових речень вiн видiляє конструкцiï з однофунк- цiональними предикативними частинами, до яких вiдносить речення перелiчу*- вальноï семантики, i конструкцiï з рiзнофункцiональними предикативними части нами (речення зiставно-про ти ставного значення, з пояснювальними вiдношеннями компонентiв, з вiдношенням детермiнацiï). J. Кручинiна в Русской грамматике (1980) висловлює протилежну думку. Вона виводить складнi безсполучниковi конструкцiï за межi речень. Близьких ПОГЛЯДIВ дотримуються i I. Слинько, Н. Гуйванюк, М. Кобилянська, визначаючи цi конструкцiï як безсполучниковi комунiкати, оскiльки в них немає основних граматичних ознак складного речення. Мовознавцi, якi визнають автономний характер складних безсполучникових ре чень, Iстотну роль iнтонацiï в розпiзнаваннi смислу i синтаксичного значення цих речень, справедливо зазначають, що, крiм iнтонацiï, важливе значення у вираженнi синтаксичних вiдношень мiж предикативними компонентами безсполучникових конструкцiй мають такi чинники, як порядок розташування частин, видо-часовi спiввiдношення дiєслiв- присудкiв, наявнiсть лексичних елементiв вiдповiдноï се мантики тощо. З огляду на це безсполучниковi речення квалiфiкують як структури, в яких частини поєднуються в єдине синтаксичне i змiстове цiле за допомогою певних лексико-граматичних i ритмомелодiйних засобiв, однак без сполучникiв i сполучних слiв. Щодо наявностi предикативних компонентiв складнi безсполучниковi речення можуть бути елементарними (двi предикативнi одиницi) i неелементарними, багатокомпонентними (три i бiльше предикативних одиниць). Елементарнiсть/не- елементарнiсть повязана з вiдкритiстю/закритiстю структури складного речення: вiдкритiсть ст рукт ури передбачає розгортання елементарного речення в не- елементарне, допускає доповнення речення мiнiмальноï структури новими преди кативними одиницями; закрит iст ь ст рукт ури здебiльшого властива елемен тарним реченням, що не можуть бути розгорнутi в багатокомпонентнi зi збереженням тих самих семантичних вiдношень, якi наявнi в елементарних структурах. З огляду на змiстовi вiдношення мiж частинами складнi безсполучниковi речення подiляють на двi групи: речення з однорiдними частинами (частини є незалежними, семантичне скоординованими, спiввiдносяться iз сурядними части нами складносурядних речень) i речення з неоднорiдними частинами (частини залежнi, семантично неоднорiднi, спiввiдносяться з головною i пiдрядною части нами складнопiдрядних речень). Оскiльки безсполучниковi структури спiввiдноснi iз сполучниковими, то речення з однорiдними частинами можна легко перетворити на складносуряднi, речення з неоднорiдними частинами — на складнопiдряднi, наприклад: Свiтило сонце, парувала земля (Петро Панч); Сiли перепочити I рапт ом помiтили: хтось до них Iде (В. Канiвець). Порiвняйте: Свiтило сонце, I парувала земля; Сiли перепочити I раптом помiтили, що хт ось до них Iде. 464 Однак iнодi безсполучниковi конструкцiï важко або взагалi неможливо перетво рити на сполучниковi. Йдеться про конструкцiï, в яких мiж складовими частинами наявнi пояснювальнi або пояснювально- приєднувальнi вiдношення, наприклад: Я розум iв Брильова: його селянська заощадливiсть виявлялася в усьому (1. Багмут); Стукотiли молотки — шевцi ремонтували I шили новi чоботи (Ю- Збанацький); Бiля греблi почулися голоси — то йшли робiтники-мон- тажники (Ю. Збанацький). Особливiсть безсполучникових речень полягає i в тому, що вони полiфункцiо- нальнi, семантика ïх не завжди чiтко диференцiйована. Тому часто безспо лучникове речення з семантичними вiдношеннями, спiльними для складносурядних i складнопiдрядних речень (причиново-наслiдковi, умовно-наслiдковi), можна трансформувати одночасно i в складнопiдрядне, i в складносурядне речення. Семантичнi вiдношення i повязана з ними спiввiднесенiсть безсполучниковоï конструкцiï зi складносурядними чи складнопiдрядними реченнями зумовлюються iнтонацiєю, якiй належить особлива роль у складному безсполучниковому реченнi, що часто позначається i на роздiлових знаках на межi його частин. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/problema_statusu_bezspoluchnikovih_skladnih_rechen.dhtml