КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/prisliva_ta_prikazki.dhtml

	ПрислIвя та приказки orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5833
 Прислiвя — це народний вислiв повчального змiсту. У цьому висловi передається певна закономiрнiсть або правило, сформульоване на основi багатовiкового досвiду народу. Прислiвя вiдносяться до фразеологiзмiв, якi переважно спiввiдносяться з реченням: Згаяного часу i конем не доженеш; Не купити ума, як нема; Говори мало, слухай багато, а думай ще бiльше; За праве дiло стiй смiло; Не все те золото, що блищить; Пiд лежачий камiнь вода не тече. Серед прислiв'ïв є такi, якi не зiстав- ЗО Фразеологiя ляються нi з словом, нi з реченням: сiм п ‘ятниць на тиждень; з хвороï голови на здо рову; ґедзь укусив; як з гуся вода. Приказка це зворот мови, який образно визначає якесь життєве явище. Вiд рiзняється приказка вiд прислiвя тим, що знаходить своє остаточне вираження тiльки в контекстi. Приказка завжди є нiби частиною речення: Подивилась копiйку дала; Чим би дитя не тiшилося, аби не плакало; Грошей, як кiт наплакав. Прислiвя i приказки художньо й емоцiйно виразнi. Вони часто будуються на антонiмiчнiй основi: Брехнею свiт пройдеш, та назад не вернешся; Широкi ворота увiйти, та вузькi вийти; Правда та кривда як вогонь та вода.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/prisliva_ta_prikazki.dhtml