КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/predikativnist_i_modalni_znachenna.dhtml ПредикативнIсть I модальнI значення orig (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=6581 Бiльшiсть мовознавцiв як основну ознаку речення видiляє предикативнiсть. Предикативнiсть — комплексна синтаксична категорiя, що виражає спiввiдне-| сенiсть повiдомлення з дiйснiстю i формує речення як комунiкативну одиницю. Реалiзується вона в категорiях модальностi i синтаксичного часу, якi нерозривно повязанi, тобто комплекснiсть предикативностi виявляється в єдностi цих двох синтаксичних категорiй. Предикативнiсть як граматична категорiя охоплює тi особливостi речення, що репрезентують повiдомлюване як реально здiйснюване в теперiшньому, минулому чи майбутньому часi або як iрреальне, тобто можливе, бажане | тощо. Такi граматичнi значення обєднуються спiльним значенням стосунку повiдомлюваного до дiйсностi. Це спiльне значення називають модальнiстю, Значення модальностi нерозривно повязане зi значенням часу. Цi категорiï мають спецiальнi мовнi засоби для свого вираження: форми способу i часу, спецiальнi частки тощо. Якщо реченням з реальною модальнiстю властива часова визначенiсть, чiтко встановлений часовий план (теперiшнiй, минулий, майбутнiй час), то реченням з iрреальною модальнiстю властива часова невизначенiсть, однак часовий план таких 328 С и н т а к с и с як роздiл грама т к к н речень уточнюється в контекстi. Таким чином, синтаксичний час може вiдповiдати i не вiдповiдати морфологiчному; поняття синтаксичного часу ширше. Оскiльки в украïнськiй мовi широко використовуються не лише дiєслiвнi, а й бездiєслiвнi речення, то дiєслово не є єдиним виразником синтаксичного часу i способу. Порiвняйте: Син щасливий Син був щасливий — Син буде щасливий (реальний час); Син був би щасливий — Хай би син був щасливий! — Хай син буде щасливий! Значення часу та реальностi /iрреальностi є об'єктивно-модальними значеннями, тобто об ‘єктивною модальнiстю, наприклад: Брат працює; Брат працював; Брат працюватиме; Хай би брат працював; Хай брат працює. Водночас, крiм загального значення модальностi як вiдношення повiдомлюваного до дiйсностi, речення може мати i значення ставлення мовця до повiдомлюваного (використання модальних слiв, модальних часток тощо). Таку модальнiсть називають субєктивною, наприклад: Сестра, мабуть, приïде; Сестра, очевидно, приïде; Сестра, здасться, приïде. . Мельничук видiляє сiм модальних значень, якi рiзняться синтаксичними засобами: розповiдностi, бажальностi, умовностi, питальностi, спонукальностi, гiпотетичностi, переповiдностi. 1. Розповiдна модальнiсть. Вiдповiдає поняттю реальноï модальностi i є нейтральним типом. Реалiзується в розповiдних реченнях, i ïï нейтральнiсть виявляється в тому, що загальний змiст висловлення стосовно явищ дiйсностi сприймається реальним, не ускладненим будь-якими умовами щодо можливостi або неможливостi конкретноï дiï. Це значення виражається дiєсловами-присудками дiйсного способу, проте дiйсний спосiб використовується i в iнших типах модальних значень. Модальне значення розповiдностi властиве всiм структурним типам речень, наприклад: Осiнь уже торкнулась лiсу (М. Стельмах); На Лисiй горi догоряє багаття нiчне, i листя осiннє на Лисiй горi догоряє (В. Стус). 2. Бажальна модальнiсть. Виражає бажання мовця стосовно здiйснення висловлюваного. Синтаксичними засобами вираження бажальноï модальностi в сучаснiй украïнськiй мовi є частки б, би, аби; щоб, бодай, нехай, хай, хоча б, хоч би, якби, коли б разом з умовним чи дiйсним способом дiєслова-присудка. В усному мовленнi це значення виражається i вiдповiдною iнтонацiєю, наприклад: Коли б не було дощiв (М. Коцюбинський); Хоч би швидше тiï шiстнадцять лiт кiнчились (Леся Украïнка); Нехай соловей його духа прокинеться з пiснею знов (А. Кримський). 3. Умовна модальнiсть. Виявляється в тому, що вiдсутня на даний час вiдповiднiсть речення дiйсностi може стати реальною за певноï умови. Найчастiше це значення виражається складнопiдрядними реченнями з пiдрядними частинами умови з дiєсловом- присудком, вираженим умовним способом, наприклад: Коли б же я був соловейком, до тебе тодi б прилiтав (Леся Украïнка); Коли б я була мала, то читала б казку про пiдступного брата Березня й про довiрливого Квiтня (Н. Бiчуя). 4. Питальна модальнiсть. Полягає у вимозi пiдтвердження чи заперечення реальностi основного змiсту речення або ж уточнення його окремих компонентiв. Модальне значення питальностi виражається питальними словами (займенниками, прислiвниками), питальними частками, питальною iнтонацiєю, наприклад: Це могили наших героïв, товаришiв наших? (О. Довженко); Ви поезiя, вiршi? Чи тiльки слова? (Л. Костенко); Де ти бродиш, моя доле? (С. Писаревський). 329 Синтаксис як роздiл граматики 5, Спонукальна модальнiсть. Це вимога забезпечення вiдповiдностi того, про щ0 повiдомляється, дiйсностi. Основним синтаксичним засобом вираження спону, кальноï модальностi є наказовий спосiб дiєслiв-присудкiв. Головним членом у спонукальних реченнях часто є iнфiнiтив, форми дiйсного способу з частками ля#, меод; та умовного способу, наприклад: Глянь, Богдане, квiтка в ‘яне, дай-но сiчi, дай-но грому! (А. Малишко); Весно, сонця в рiки вилий, в небi спалахни грозою (М. Руденко)- Ахм необхiдно зараз працювати (В. Кучер). 5. Гiпотетична модальнiсть. Передається членами речення, вставними словами модальними частками, наприклад: Все-таки якраз тут, може, збiг не тiльки просторовий. Тут, може, є печальний парафраз, — примiром, так: мементо астероïд! (Л. Костенко); Чи не краще вийти назустрiч? (М. Коцюбинський). 6. Переповiдна модальнiсть. Це не безпосереднє виявлення думки мовця, а непряме передавання висловлення iнших осiб. Засобами оформлення переповiдноï модальностi є частки нiби, нiбито, начебто, буцiм, буцiмто, мов, мовби, немов, немовби, мовляв, наприклад: У нього, мовляв, теж план є (Панас Мирний); На вiку, мовляв, як на довгiй нивi, усяке трапляється (Марко Вовчок). Категорiю модальностi в рiзних аспектах дослiджували русисти: О. Шахматов, . Пєшковський, В. Виноградов, Н. Шведова, В. Ярцева, Г. Золотова; украïнiсти: . Мельничук, В. Русанiвський. I. Вихованець, А. Грищенко, П. Дудик, К. Город енська, Л. Кадомцева, М. Плющ, Н. Гуйванюк, I. Слинько, А: Загнiтко, В. Ткачук та iн. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/predikativnist_i_modalni_znachenna.dhtml