КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/formanti_zvukiv.dhtml

	Форманти звукIв orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5879
 Звуки мови вiдрiзняються один вiд одного насамперед набором обертонiв. Обер тони, з яких складається певний звук мови, називаються формантами. Визначаль ними в розпiзнаваннi голосних звукiв є першi двi форманти. Наприклад, за деякими даними, для а — це приблизно 700 i 1200 Гц, для о — 400 i 800 Гц, для у -3 0 0 i 700 Гц, для i — 200 i 2200 Гц, для и — 300 i 1900 Гц, для е — це 400 i 1600 Гц (у вимовi рiзних людей висота формант неоднакова). Тi звуки, у яких перша i друга форманти досить близькi одна до одноï, називаються компактними (наприклад, [о] i [у]). Якщо обидвi форманти далекi одна вiд одноï, то маємо справу з дифузним звуком (наприклад, [о]-[i]). Висоту звука визначає друга форманта: з цього погляду до низьких звукiв належить у, до високих — i. Ненаголошенi голоснi, якi творяться поряд, тобто компактнi звуки, можуть сплу- iуватися. Сплутування можливе в таких чотирьох парах голосних: < : Ненаголошенi голоснi [i], [у], [а] вимовляються досить виразно, мало чим вiд рiзняючись якiсно вiд наголошених. Щодо приголосних, то ïхню акустичну природу ще як слiд не вивчено. У рiзних мовах тi самi на перший погляд звуки рiзняться деякими своïми фор мантами (наприклад, звук [а] в украïнськiй, росiйськiй, англiйськiй, нiмецькiй, фран цузькiй мовах звучить трохи iнакше, тому що не всi його форманти в цих мовах однаковi). Для вiдбиття i посилення форманти, тобто будь-якого звука, струннi й музичнi iнструменти мають деку (частина корпуса, (коробки)). Коли притискується струна до рiзних точок грифа музичних iнструментiв, вона вiдтягується* бiльше або менше, вiдповiдно змiнюється амплiтуда коливань. Чим бiльша кiлькiсть коливань за оди ницю часу, тим вищий звук, що пiдсилюється декою, яка служить резонатором. Примiтка. Форманта — призвук, що надає звучанню музичного iнструмента або голосу характерного забарвлення тембру. Форчант — частина слова, що змiнює лексичне и граматичне значення кореня або основи; служить для словотвору i словозмiни; афiкс. Наприклад, у словах побiлити i побiлений лексичне i граматичне значення змiнюють форманти: дiєслiвнi суфiкси -ти; дiєприкметниковий суфiкс -єн- i закiнчення -ий.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/formanti_zvukiv.dhtml