КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/STILISTIKA/zagalna_haracteristika_stiliv_movi_i_movlenna.dhtml

	Загальна характеристика стилIв мови I мовлення orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5448
 У сучасному мовознавствi лексемою стиль прийнято позначати своєрiдну манеру й спосiб усного i писемного висловлювання, реалiзовуваного за однотипних умов спiлкування i з однаковою метою. Цей самий термiн уживається i як найменування багатьох вужчих мовних i мовленнєвих явищ, понять, зокрема рiзних галузей науки, мистецтва, сфер громадськоï дiяльностi, побуту тощо. Iнакше кажучи, словом стиль у лiнгвiстицi прийнято називати один з найбiльших за обсягом рiзновидiв мови. Кожен iз них формується певною сукупнiстю особливих мовних ознак лексико-семан- тичних, фразеологiчних i граматичних. Отже, стиль це одна з пiдсистем мови, яка вiдрiзняється вiд iнших ïï пiдсистем лексично, фразеологiзмами, структурою речень, мовних зворотiв тощо. Найчастiше виокремлюють розмовно-побутовий, офiцiйно-дiловий, науковий, художнiй, публiцистичний, конфесiйний i епiстолярний стилi мови й мовлення. Термiн стиль використовується i в багатьох iнших значеннях: романтичний стиль, стиль письменника, стиль iнтелiгента, людина старого стилю, стиль керiвництва, власний стиль письма, канцелярський стиль, архаïчний, високопарний, дiалогiчний, народнопоетичний тощо. Словом стиль послуговуються також як назвою лiточислення: новий стиль (Григорiанський), старий стиль (Юлiанський).
 Становлячи явища винятково суттєвi, мовнi стилi широко розглядаються в лiнгвiстицi. ïх коментують! формулюють неоднозначно, наприклад, стиль мови це:
 обєднана певною функцiональною спрямованiстю система мовних елементiв, способiв ïх вiдбору, вживання, взаємного поєднання i спiввiдношення, функцiональний рiзновид лiтературноï мови (Ю. Бельчиков);
 рiзновид, видозмiна лiтературноï мови; манера мовного вираження у рiзних сферах, умовах, формах (уснiй i писемнiй) спiлкування; мистецтво слова (С. р- моленко);
 один iз диференцiйованих рiзновидiв мови, мовна пiдсистема iз своєрiдним словником, фразеологiчними сполученнями, зворотами i конструкцiями, якi вiдрiзняються вiд iнших рiзновидiв в основному експресивно- оцiнними властивостями елементiв, якi його [стиль] складають i звичайно повязанi з певними сферами вживання мови (О. Ахманова);
 спосiб вибору мовних засобiв для вираження своïх думок i впорядкування ïх в одне цiле (I. Томан).
 Ще в давнiх Грецiï та Римi оратори свiдомо пристосовували мову, ïï стиль до рiзних ситуацiй, аудиторiй, слухачiв. Вони вйсе тодi розрiзняли три види стилю ‘звичайний, середнiй (елегантний) i пiднесений.
 Отже, стиль мови є сукупнiстю однотипних за певною ознакою мовних одиниць (морфемних, морфологiчних, особливо синтаксичних, лексичних i фразеологiчних), якi характеризують переважно окремий рiзновид мовлення i позначенi своєрiдною емоцiйнiстю, поєднанi iз загальномовними одиницями явищами, якi однаково чи майже однаково властивi всiм стилям.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/STILISTIKA/zagalna_haracteristika_stiliv_movi_i_movlenna.dhtml