КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/STILISTIKA/stilistichni_osoblivosti_zagalnih_i_vlasnih_imennikiv.dhtml СтилIстичнI особливостI загальних I власних IменникIв orig (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5535 Спiлкування мiж людьми вiдбувається переважно внаслiдок використання загальних назв, якi ста-, новлять узагальненi найменування предметiв (предметом у граматицi прийнято називати все те, до чого майже в усiх випадках можна поставити запитання хто? або що?). Отже, загальнi iменники це назви людей, тварин, речей, явищ, подiй тощо: поет, брат, олень,. сонце, будинок, озеро, райдуга, свято. Загальнi iменники, як правило, найважливiшi i семантично, i стилiстично (функцiонально) в мовленнi кожного мовця. Активно використовуються в усiх стилях мови i власнi назви прiзвища, iмена, iмена по-батьковi. Нинi в свiтi майже 6 мiльярдiв людей, i кожна людина має iмя та iншi власнi назви свого Я, якими персонiфiкується, своєрiдно вирiзняється з-помiж усiх iнших. Нерiдко тим самим iменем, прiзвищем називають велику кiлькiсть осiб. У власних iменах украïнцiв з особливою виразнiстю подекуди проступає ïхня нацiональна належнiсть саме до украïнського народу з його особливою нацiональною ментальнiстю, iнтелектом. Власнi назви украïнцiв нiяк не вiдтворюють ïхньоï сутностi: рис характеру, темпераменту, уподобань, професiï i под., але якщо когось називають, наприклад, Яковом, то це означає, що йдеться про особу чоловiчоï статi. На власнiй мовнiй основi упродовж усiєï украïнськоï iсторiï сформувалась система власних назв (iмен i прiзвищ) украïнцiв: Ждан, Неждан, Нечай, Третяк, Буян, Зима, Береза, Лев, Орел, Сокiл; Горе, Захворiй, Непийво- да; Мирослав, Радослав, Володимир, Всеволод, Рати- бор, Златослава, Зореслава, Мирослава та iн. Однак у мовленнi переважають iмена iншомовнi, засвоєнi в рiзнi часи переважно з давньогрецькоï i латинськоï мов, частково з давньоєврейськоï та iн.: Iван, Олексiй, Михайло, Григорiй, Петро, Федiр, Ганна, Олена, Катерина, Марiя та iн. Деякi з них на украïнському мовному ґрунтi набули специфiчно украïнського звукового оформлення: Алла i Алiна, Ганна й Анна, Наталiя i Наталя i т. iн. Активно в украïнськiй мовi вживаються й такi славетнi в свiтовiй iсторiï прiзвища, як Гомер, Данте, Шекспiр, Сервантес, Гете, Пушкiн, Шевченко та iн. В усно-розмовному мовленнi власними iменами узагальнено називають (подекуди з iронiєю) осiб, якi наслiдують у чомусь iнших: Щось немає серед наших поетiв нi Шевченкiв, нi Лесь Украïнок. Не зродились поки що, хоча є в нас Лiна Костенко (3 газети). Iз стилiстичною метою використовують назви Гiт- лер, Сталiн, Дон Кiхот, Гобсек, Собакевич та iн. На знак неповаги чи презирства ïх пишуть з малоï лiтери: гiтлери, Сталiни; гобсеки, дон кiхоти тощо. Використання власних iменникiв нерiдко вiдображає певнi реалiï, факти нацiональноï або всесвiтньоï iсторiï. Наприклад, у 20-тi роки XX ст. були поширеними екстравагантнi, полiтично зорiєнтованi iмена: Кармiя (вiд рос. Красная Армия), Кiм (вiд Комунiстичний Iнтернацiонал молодi) i под. Стилiстично недоречними (особливо у вимiрах сучасного сприймання) були б такi власнi назви, як Матильда Iванiвна, Венедикт Йосипович, Вiлофор Степанович та iн. Вони сприймаються гумористично чи навiть саркастично. Основою стилiстики власних назв значною мiрою слугує ïх розгорнута варiантнiсть. Наприклад, у Закарпаттi виявлено 70 варiантiв iменi Ганна, серед них є i мiсцевi, дiалектнi: Аннуца, Анда, Анцина, Аньча, Гани- зя, Ганiшка, Ганьча, Низя, Онизя, Онища та iн. Кiлькiсть iмен, прiзвищ зростає, вiдображаючи динамiку життя, змiни в ньому, появу нових соцiальних уподобань i особистих смакiв. З позицiй власне стилiстичних у використаннi власних iмен людей повиннi гармонiйно узгоджуватись i традицiя, i паростки нового в свiдомостi й почуттєвiй сферi украïнського народу. Тiльки за цiєï умови є можливим дотримання належноï етики й естетики слова-iменi, досягнення його гармонiйноï спiвзвучностi з украïнською мовленнєвою традицiєю, розумово- почуттєвими уподобаннями украïнцiв. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/STILISTIKA/stilistichni_osoblivosti_zagalnih_i_vlasnih_imennikiv.dhtml