КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/STILISTIKA/stilistichni_funkcii_zasobiv_slovotvoru.dhtml

	СтилIстичнI функцIÏ засобIв словотвору orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5521
 Винятково важлива роль у вираженнi найрiзноманiтнiших лексичних значень, якi властивi словам i багатьом сполученням слiв, належить засобам словотвору, особливо афiксам (префiксам, суфiксам, частково i флексiям), основоскладанню. Кожен словотвiрний афiкс завжди вагомий i функцiонально, бо надає кореневiй частинi слова iз зовнiшньою чи нульовою флексiєю або кореневiй частинi незмiнного повнозначного слова чогось нового, якоïсь додатковоï семантики, а з нею й певноï експресивностi, емоцiйностi, пор.: дiд дiдусь дiдуньо дiдусько дiдисько дiдище дiдуган; бiлий бiлiший пребiлий бiленький бiлесенький бiловастий бiлявий найбiлiший.
 Функцiï словотвiрних засобiв мовних одиниць практично реалiзуються у мовленнi всiх носiïв конкретноï мови, отже, i тих, хто не обiзнаний з мовознавчою теорiєю, а в ïï межах i з теорiєю словотвору.
 Словотвiрний афiкс це явище одночасно i лексичне, i морфологiчне, i стилiстичне, бо кожен суфiкс чи префiкс завжди надає семантицi кореневоï (основноï, стрижневоï) частини слова або зовсiм нового лексичного значення (пiсня > пiсняр, будова > перебудова), або значення тiльки додаткового, особливого, яке доповнює, видозмiнює те, що виражається кореневою частиною слова. Словотвiрний афiкс, як вiдомо, перетворює структурно непохiдне слово в похiдне. Iндивiдуальнiсть, своєрiднiсть афiксного оформлення слiв залежить вiд ïх частиномовноï належностi, бо слова кожноï окремоï частини мови мають у певному обсязi свою неповторну систему префiксiв i суфiксiв, наприклад, суфiкси -анн-, -енн- , iнн- належать до суфiксiв вiддiєслiвних iменникiв (кохання, бажання, зiставлення, горiння). Такi iменники, будучи семантично спорiдненими iз «близькозвучними дiєсловами (кохати, бажати, зiставляти, горiти), характернi здебiльшого (крiм кохання i кохати) для книжних стилiв мови, особливо офiцiйно- дiлового й наукового, позначають опредмечену дiю i належать до продуктивних мовних одиниць.
 Стилiстичне значення, функцiя змiнного повнозначного слова виражається всiєю властивою йому формою, яка є носiєм найсуттєвiших для слова якостей його лексичного й граматичних значень. Словотвiрнi афiкси це своєрiднi форманти, тобто частини слова, з яких воно утворюється. Ними по-рiзному видозмiнюється семантика слiв, ïх коренева частина, яка репрезентує лексичне ядро слова, котре в бiльш чи менш розгорнутiй групi спорiднених iз ним слiв: рука руцi ручка заручений; мова розмова мовний розмовляти замовляти промовляти та iн. Просте повнозначне слово може мати в своïй основi (в частинi слова без флексiï) кiлька афiксiв, але не бiльше пяти префiксiв: пере-штовх-ува-нн-я, с-по-рiд-не-н- ий, як-най-все-до-з- вол-ен-iш-ий.
 Окрема проблема в теорiï i практицi словотвору це переважаюча належнiсть лексем iз певним словотвiрним афiксом до стилю мови. Помiтно усталеноï закономiрностi у цьому немає, бо тiльки зовсiм обмежена кiлькiсть суфiксiв нi за яких умов не може використовуватись у певних жанрах конкретного стилю. Наприклад, слова iз суфiксом (суфiксами) субєктивноï оцiнки (пестливостi чи зневажливостi) не властивi таким писемним жанрам офiцiйно-дiлового мовлення, як заява, оголошення, автобiографiя, посвiдчення, довiдка тощо. Не характернi слова з такою експресiєю, емоцiйнiстю також i для академiчно- наукового пiдстилю (жанру). Натомiсть суфiксальнi слова з виразною обєктивно- субєктивною оцiнкою (нiжностi чи згрубiлостi i под.) природнi й функцiонально активнi за багатьох комунiкативних ситуацiй у розмовно- побутовому i художньому стилях, принаймнi в деяких жанрах цих стилiв, у доброзичливому чи осудливому домашньому мовленнi тощо.
 -Уiузаïнська мова має дуже розгалужену систему словотвiрних засобiв, особливо суфiксальних. ïх семантичнi можливостi i стилiстичнi функцiï незлiченнi. Кожен окремий словотвiрний афiкс- суфiкс чи афiкс-пре- фiкс це семантично й стилiстично неповторна, суто iндивiдуальна мовна одиниця, яка не може бути компенсована й замiнена жодним iншим афiксом, бо кожен iз них виконує в структурi слова свою функцiю. Наприклад, суфiкс -еньк- комунiкативно зорiєнтований на вираження словом додаткового значення зменшеностi або пестливостi, голубливостi {рiченька), тодi як iз суфiксом -ищ- нерiдко повязана експресiя, емоцiйнiсть чогось або позитивного (веселище, видовище, переможище), або негативного (дiдище). Група слiв iз цим суфiксом може сприйматися i нейтрально: становище, пристанище, прiзвище та iн.
 Роль словотвiрного афiкса щодо кореневоï частини слова завжди семантична, але нерiвноцiнна, бо в одних випадках суфiкс чи префiкс утворює нову лексему (море моряк, дiд прадiд), а в iнших тiльки надає ïй якогось значеннєвого вiдтiнку: снiг снiжок, старий престарий. Перший спосiб словотвору можна вважати семантичним, другий напiвсемантичним, бо, наприклад, слова автор i спiвавтор, друг недруг, школа школяр, учитель учителька семантично рiзнi, а писати написати, лiс лiсок обєднанi спiльнiстю семантики: вони розрiзняються тiльки лексично-значеннєвим вiдтiнком. Словотвiрна основа в обох випадках лексико-семантична, семантична: до уваги беруть лексичне значення слiв i властиву ïм експресiю (виражальну спроможнiсть i функцiональну зорiєнтованiсть), якi привносяться суфiксом (суфiксами) чи префiксом (префiксами) до кореневоï частини слова. Залежно вiд суфiкса чи префiкса повнозначне слово набуває такоï стилетвiрноï якостi, яка також визначає i його належнiсть до певного стилю мови.
 Стилiстичну диференцiацiю засобiв словотвору (передусiм суфiксiв) у мовознавствi вже осмислено й визначено досить повно. Це засвiдчується як навчальною лiтературою з проблем словотвору (I. Чередниченко, А. Коваль, О. Пономарiв та iн.), так i низкою спецiальних дослiджень, статей (I. Ковалик, Н. Клименко, В. Грещук, К. Городенська, В. Горпинич, 3. Сiкорська та iн.).


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/STILISTIKA/stilistichni_funkcii_zasobiv_slovotvoru.dhtml