КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/MORFOLOGIA/z0_imenniki_bezafixnogo_tvorenna.dhtml

	З0. Iменники безафIксного творення (нульова суфIксацIя) orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18677
 Своєрiдним видом афiксального словотворення iменникiв є нульова афiксацiя. Безафiксне словотворення в сучаснiй ук- раïнськiй мовi використовується при твореннi вiддiєслiвних й iнодi вiдприкметникових дериватiв. Вiддiєслiвнi iменники, тобто такi, що структурно i семантич- но мотивуються дiєслiвними основами, становлять значний лек- сичний масив серед граматичного класу iменникiв, своєрiднiсть якого полягає у поєднаннi деяких елементiв дiєслiвноï семан- тики з категорiйними значеннями iменника. Безафiксним способом можуть творитися новi слова як вiд чистих основ, так i вiд тих, у складi яких наявнi префiкси або суфiкси. Словотворчий процес таких iменникiв виявляється у двох формах:
 1) у чистому виглядi (без фонетичних змiн), наприклад: сади- ти сад,
 зсуватися зсув;
 2) з фонетичними змiнами, якi полягають переважно у чер- гуваннi
 голосних або приголосних звукiв, що зумовлюються ïх 46новими
 позицiями: виходити вихiд, гатити гать, носи- ти ноша. У мовознавчiй
 лiтературi видiляють чотири типи словотвiр- них моделей безафiксних
 iменникiв украïнськоï мови:
 3) iменники чоловiчого роду II вiдмiни: хiд, гук, переспiв, почин;
 4) iменники жiночого роду I вiдмiни: обнова, згода, заява, передача;
 5) iменники жiночого роду III вiдмiни: зав'язь, розповiдь, зустрiч; /
 6) iменники, якi мають лише форму множини: збори, лови, вибори,
 перегони. Бiльшiсть безафiксних вiддiєслiвних iменникiв
 утворено вiд основ префiксальних дiєслiв {вихiд, вiдсiв,
 засiк, розгiн). Утворень вiд безпрефiксальних основ (на зразок вис,
 мах, крик, бiг) значно менше. Це пояснюється не стiльки тим,
 що в класi дiєслiв також переважають префiксальнi утворення,
 скiльки тим, що префiксацiя дiєслiвних основ стимулює
 участь ïх у слово- творi за моделлю безафiксного творення.
 Порiвняймо слова: запис, допис, перепис при неiснуючому пис. При безсуфiксно-
 му твореннi вiддiєслiвних iменникiв вiдкидаються всi
 дiєслiвнi суфiкси, а нульова суфiксацiя забезпечує
 переведення дiєслiвноï основи до класу слiв, що виражають
 предметнiсть. У словотвiрнiй моделi безафiксного творення iменникiв
 функцiонують основи як доконаного, так i недоконаного виду.
 Наприклад, доконаного виду: зарядити заряд, здати здача, перегнити
 пе- регнiй, викупити викуп, переходити перехiд, злива- ти злив,
 вигонити вигiн, спадати спад. У безафiксних iменниках жiночого роду
 важче встановити похiднiсть вiд дiєслiв доконаного чи
 недоконаного виду, на- приклад, заборона спiввiдноситься з
 дiєсловами обох видiв заборонити i забороняти. Так само
 вiдмова вiдмовити i вiдмовляти, приправа приправити i приправляти. У
 процесi нульовоï суфiксацiï твiрна основа може зазнавати
 фонетичних змiн. Найпоширенiшими є такi змiни приголос- них:
 1) зворотне чергування {вислужити вислуга, крича- ти крик, класти
 клад); 2) чергування приголосних б бл, п пл, в вл, м мл {травити
 травля, крапа- ти крапля); 3) усiчення дiєслiвноï основи
 {заповiдати заповiдь, кликати клич, вiдмовити вiдмова, перегу-
 47куватися перегук); 4) пом'якшення кiнцевого приголосного основи
 (гатити гать, падати падь, зав'язатися за- в'язь, висiти вись);
 змiни голосних здебiльшого виявляються як чергування о, є з i,
 хоч i непослiдовно (витворити витвiр, болiти бiль, але викосити
 викос, заводити завод). Цi самi явища спостерiгаються в iменниках
 прикметниково- го (дiєприкметникового) походження: сухий суша,
 порос- лий поросль, блакитний блакить, ламаний ламань. Допомiжним
 засобом безафiксного творення iменникiв може виступати також
 перенесення наголосу. Нульовий суфiкс iменника взаємодiє
 з нульовою (в чоловi- чому родi) або фонемно вираженою
 флексiєю. Цим засобом здiйснюється переведення
 дiєслiвноï або прикметниковоï осно- ви до розряду
 iменникiв. Флексiя оформляє належнiсть iмен- ника до певного
 роду (в однинi). Наголос похiдного iменника може залишатися на
 коренi або префiксi, фiксуючи акценто- логiчнi закономiрностi основи
 дiєслова чи прикметника. Проте частiше внаслiдок скорочення
 основи пiсля вiдкидання дiєслiвних суфiксiв вiн
 пересувається наперед. В iменниках чоловiчого роду, утворених
 вiд префiксальних дiєслiв, наголос, як правило,
 перемiщується на префiкс (заклика- ти заклик, передiлити
 передiл, розтинати розтин) або на корiнь (надiляти надiл, настилати
 настил). В iменниках жiночого роду з флексiєю -а(я) наголос
 час- тiше зберiгається на тiй самiй морфемi, що й у
 дiєсловi: вирвати вирва, кривдити кривда, переправити
 переправа, за- вiяти завiя, вiдзначити вiдзнака, але: виставити
 вистава, носити ноша. Вiдприкметниковi утворення також
 характеризуються пере- несенням наголосу, але не тiльки наперед, а й
 на кiнець слова. Пор.: синiй синь, але: сухий суша, зелений зелень i
 красний краса.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/MORFOLOGIA/z0_imenniki_bezafixnogo_tvorenna.dhtml