КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/MORFOLOGIA/76_kilkisni_chislivniki.dhtml

	76. КIлькIснI числIвники orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18807
 В л а с н е к i л ь к i с н i числiвники означають абстраго- вано- математичне число у цiлих одиницях (п'ятнадцять бiльше за п'ять у три рази) або певну кiлькiсть однорiдних предметiв {двадцять зошитiв). Морфологiчнi особливостi власне кiлькiсних числiвникiв пов'язанi з лексичним значенням ïх. Виражаючи лексично кiлькiснiсть, вони позбавленi граматичного значення числа. В од- норiдних предметах, що позначаються iменниками у формах множини, кiлькiсна характеристика виражається семантикою числiвникiв {три олiвцi, п'ять стiльцiв), а форма множини iменника, позбавлена родовоï вiднесеностi, виключає потребу вираження граматичного роду i в числiвнику. Тiльки числiв- ник один має чiтко виражену вiднесенiсть до iменникiв усiх трьох родiв: один стiл, одна дiвчина, одно {одне) яблуко. 188Вiдповiдно до форми множинних iменникiв, що позначають один предмет, числiвник один має також форму множини: однi дверi, однi ножицi, однi сани. Числiвник два також має граматичне значення роду: два у зв'язку з iменниками чоловiчого i середнього роду (два роки, два озера) i двi у поєднаннi з iменниками жiночого роду (двi сестри, двi руки). Це значення роду виражається лише у фор- мах називного i знахiдного вiдмiнкiв. Граматичне значення роду мають також числiвники iменни- кового походження тисяча, мiльйон, мiльярд, бiльйон, триль- йон i под. Цi слова увiйшли до системи числiвникiв, але зберег- ли деякi морфологiчнi особливостi: мають значення роду i змiню- ються за вiдмiнками як iменники першоï (тисяча) або другоï вiдмiни (мiльйон, мiльярд, нуль). Як i всi iншi кiлькiснi числiвники, вони не мають граматич- них форм числа i виражають кiлькiснiсть лексично. Якщо слова тисяча, мiльйон i мiльярд вживаються у фор- мах множини, то вони виступають як iменники з кiлькiсно- предметним значенням (тисячi демонстрантiв, мiльйони трудящих, мiльярди тонн; пор.: сотнi рук, десятки заяв). Iменники з кiлькiсно-предметним значенням мають граматичнi значення роду, числа й вiдмiнка, можуть означатися прикметни- ками i не належать до системи лiчби, а отже, не можуть бути переданi графiчно в цифрових позначеннях. Пор.: п'ять (5) i п'ятiрка, десять (10) i десяток, сто (100) i сотня; ця п'ятiрка людей, неповний десяток лiт, добра сотня коней. Власне кiлькiснi числiвники виражають i категорiю iстот/неiс- тот: пов'язуючись з iменниками чоловiчого роду назвами iстот, у знахiдному вiдмiнку мають форму, спiльну з родовим (бачив одного тигра, двох слонiв, трьох зебр, чотирьох ведмедiв, але п'ятьох слонiв i п'ять слонiв, одинадцятьох ведмедiв i одинадцять ведмедiв). Власне кiлькiснi числiвники синтаксично пов'язанi з iмен- никами, що пiддаються облiку. Числiвник один (одна, одно) узгоджується з iменником у родi, числi й вiдмiнку, наприклад: один студент, одна рiчка, одно ребро, однi вила; в одну нiч, одним роком та iн. Iз числiвниками два (двi), три, чотири в називному та зна- хiдному вiдмiнках у назвах неiстот вживаються iменники у формi 189називного вiдмiнка множини, але зберiгається наголос форм однини, наприклад: два брати, двi руки, три професори, чотири сестри. Числiвники п'ять, шiсть i далi у формах називного й зна- хiдного вiдмiнкiв керують iменниковою формою родового вiд- мiнка множини, наприклад: п'ять робiтникiв, шiсть книг, сiм казок, вiсiм корiв. У непрямих вiдмiнках (крiм знахiдного) власне кiлькiснi числiвники узгоджуються з iменником, наприклад: do двох учи- телiв, трьом спiвакам, чотирма засобами, у п'яти мiстах, на семи машинах. Н е о з н а ч е н о — к i л ь к i с н i числiвники позначають загальну, точно не визначену кiлькiсть однорiдних предметiв або неозначену абстраговану кiлькiсть. До них належать слова кiлька, декiлька (якась кiлькiсть до десяти), кiльканадцять (якась кiлькiсть до двадцяти), кiлькадесят (невизначена кiль- кiсть у межах ста), кiлькасот (невизначена кiлькiсть у межах тисячi). Цi числiвники пов'язанi з iменниками, що позначають конк- ретнi предмети, якi пiдлягають кiлькiсному облiку, наприклад: кiлька (декiлька) осiб, кiльканадцять слiв, кiлькадесят зошитiв, кiлькасот людей. Наведена група неозначено-кiлькiсних числiвникiв вiдрiз- няється вiд власне кiлькiсних тiльки семантично: позначає не- чiтко виявлену кiлькiсть. Граматичнi ознаки неозначено-кiлькiсних числiвникiв збiга- ються з тими, що ïх мають числiвники, починаючи вiд п'яти i бiльше. Числiвники кiльканадцять, кiлькадесят, кiлькасот вживають у розмовнiй мовi, книжним стилям вони невлас- тивi. До неозначено- кiлькiсних числiвникiв належать також слова багато, небагато, омонiмiчнi з прислiвниками. Пор.: бага- то зробив (прислiвник), багато книжок (числiвник). Числiвники багато, небагато пов'язуються з iменниками, що означають масу, речовину, збiрнi й абстрактнi поняття, тобто все те, що пiдлягає не тiльки кiлькiсному облiку, а й iншим вимiрам, наприклад: багато/небагато води {солi, золота, листя, зерна, мудростi, лиха). За граматичними ознаками вони подiбнi до власне кiлькiсних числiвникiв: не мають роду i числа, керують формою родового вiдмiнка (але не тiльки 190множини, а й однини, пов язуючись з iменниками однинноï форми). Якщо числiвники багато, небагато пов'язанi з iменниками, що позначають предмети, якi пiдлягають кiлькiсному облiку, то вони керують iменниковою формою родового вiдмiнка множи- ни i змiнюються за вiдмiнками. Пор.: багато листя i багато листкiв; багато квасолi i багато квасолин; багатьох листкiв i багатьох квасолин; багатьом листкам i бага- тьом квасолинам. З б i р н i числiвники означають кiлькiсть предметiв у су- купностi, неподiльнiй єдностi ïх, наприклад: двоє вiкон, троє дiтей, четверо коней, п'ятеро саней. У поєднаннi з власне кiлькiсними збiрнi числiвники виража- ють сукупнiсть, неподiльну єднiсть i в бiльших вимiрах, на- приклад: сорок п'ятеро, сто п'ятдесят троє телят. Числiвники двоє… п'ятеро мають паралельнi суфiксальнi утворення двiйко, трiйко, четвiрко i п'ятiрко, мiстять вiдтiнок суб'єктивноï оцiнки зменшеностi, здрiбнiлостi, позитивного ставлення тощо. До збiрних належать числiвники обоє, обидва, обидвi, якi також виражають кiлькiсть предметiв як єднiсть, сукупнiсть (обидва лiкарi, обидвi дiвчини, обоє хлоп'ята). Збiрнi числiвники не мають роду i числа, при вiдмiнюваннi тiльки в називному i знахiдному вiдмiнках зберiгають своï фор- ми, виступаючи з керованим iменником одним членом речен- ня пiдметом чи додатком. У непрямих вiдмiнках збiрнi чис- лiвники замiнюються формами власне кiлькiсних числiвникiв {двоє вiкон, двох вiкон, двом вiкнам, двоє вiкон, двома вiкнами, у двох вiкнах). У сполученнi з iменником назвою iстоти вiдбувається замiна збiрного числiвника i в знахiдному вiдмiнку {зустрiв двох хлоп'ят, але побачив двоє дверей). Зi збiрними числiвниками обидва, обидвi iменники в на- зивному вiдмiнку множини вживають так само, як i з числiв- никами два, двi (обидва плуги, обидвi книжки, але: обоє очей). Збiрнi числiвники поєднуються: 1) з iменниками, що є назва- ми осiб чоловiчоï статi (троє учнiв, четверо коней, дванад- цятеро зайцiв); 2) з iменниками середнього роду, що познача- ють малих iстот (двоє курчат, п'ятеро ведмежат, восьме- 191ро малят); 3) з iменниками середнього роду, що позначають неживi предмети {двоє вiдер, четверо полотен, п'ятеро iмен); 4) з iменниками множинноï форми, що позначають кон- кретнi предмети {троє ворiт, четверо саней). З iменниками, що позначають парнi предмети, сполучаються числiвники збiрнi або власне кiлькiснi з iменником пара: двоє штанiв i двi пари штанiв. Збiрнi числiвники поширенi в розмовнiй мовi, художнiх творах, але майже не вживаються в дiловому й науковому стилях. Д р о б о в i числiвники позначають дробовi величини або кiлькiсть, що складається з певного числа одиниць, чи частин одиницi, наприклад: одна третя року, двi п'ятих сировини, три четвертих виробiв. Змiшанi дробовi величини передаються сполученням власне кiлькiсних i дробових числiвникiв: три i одна четверта кiло- грама, одна i двi третiх доби. Особливiстю дробових числiвникiв є те, що вони можуть поєднуватися з iменниками, якi не пiддаються облiку. Iншi вимiри рiдин, маси тощо можуть бути виявленi в кiлькiсних спiввiдношеннях цiлого i його частин. Цi кiлькiснi спiввiдно- шення i виражаються за допомогою дробових числiвникiв, наприклад: двi третiх морськоï води, одна п'ята за- пасiв кам'яного вугiлля, три четвертих земноï атмо- сфери. Дробовi числiвники мають аналiтичну будову: назва, що визначає кiлькiсть частин, позначається власне кiлькiсним числiвником (чисельник), а вказiвка на загальний вимiр порядковим (знаменник): одна третя, двi п'ятих, п'ять сьомих. Дробовий числiвник, що виражає величини в частинах, у мовленнi зi словом частина не сполучається, воно тiльки мис- литься: одна восьма (частина), п'ять сьомих (частин). Керований iменник, що позначає предмет вимiру або оди- ницю вимiру {лiтр, кiлограм, кiлометр, година), стоïть у формi родового вiдмiнка однини (якщо вимiру пiдлягає один предмет чи якась сукупнiсть, неподiльна єднiсть) або множи- ни (якщо вимiрюється кiлька однорiдних предметiв, а також коли числiвник керує iменником множинноï форми), напри- клад: двi п'ятих Землi (планети) i земель (посiвних площ); чотири дев'ятих урожаю i урожаïв (кiлькох рокiв); три 192четвертих кiлометра, двi третiх Карпат, одна п'ята саней. Дробовi числiвники вживаються у книжних стилях мови, особливо в науковому та дiловому. У розмовнiй мовi, а також у творах художньоï лiтератури дробовi величини можуть позна- чатися iменниками з кiлькiсно-предметним значенням трети- на (= одна третя), чверть (= одна четверта), половина (= одна друга). Цi слова мають граматичнi ознаки, властивi iменникам, вони змiнюються за вiдмiнками в однинi i мно- жинi i мають граматичне значення роду, однак у сполученнi з числiвниковими словами можуть виступати як числiвники, на- приклад: п'ять з половиною гектарiв, двi з чвертю го- дини. Такi синонiмiчнi замiни можливi i в науковому стилi, адже основу одиниць вимiру становлять сталi величини, наприклад: година дорiвнює 60 хвилинам, половина ЗО хвилинам, чверть 15 хвилинам. До дробових числiвникiв належать також слова пiвтора, пiвто- ри, пiвтораста. Числiвник пiвтора поєднується з iменниками чоловiчого i середнього роду, пiвтори з iменниками жiночого роду (пiвтора року, пiвтора вiдра, пiвтори доби). Цi числiвники вживаються у розмовному мовленнi, публiцис- тичному i художньому стилях мови.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/MORFOLOGIA/76_kilkisni_chislivniki.dhtml