КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/MORFOLOGIA/5_korin_slova_slova_spilnogo_korena.dhtml

	5. КорIнь слова. Слова спIльного кореня orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18623
 За значенням i функцiєю в структурi слова морфеми по- дiляються на к о р е н е в i т а с л у ж б о в i . К о р i н ь це основна, стрижнева морфема, що ви- ражає загальне (поняттєве) лексичне значення слова. Корiнь є носiєм речового значення слова, що вiдображає еле- мент об'єктивноï дiйсностi, а тому є обов'язковою частиною кожного слова. Як поняттєва морфема корiнь об'єднує всi спо- рiдненi слова. Повторюючись у спорiднених за походженням словах, коренева морфема об'єднує цiле гнiздо похiдних слiв. Наприклад, корiнь весн- об'єднує спiльним поняттєвим змiстом слова, належнi до рiзних частин мови: весна, провесна, вес- нiти, весняний, навеснi. Значення кореня в словотвiрних рядах спорiднених слiв видозмiнюють i конкретизують словотворчi афiкси суфiкси i префiкси, якi завжди пов'язанi з коренем i без нього вживатися не можуть. Порiвняно з афiксами корiнь характеризується бiль- шою автономнiстю. У незмiнюваних словах, особливо службо- вих, корiнь не поєднується з афiксами. Наприклад, у словах амп- луа, так, про, хай, ага видiляється тiльки коренева морфема. У змiнюваних словах крiм кореня та словотворчих афiксiв, якi уточнюють його значення, наявнi також морфеми, що вира- жають граматичнi значення слова й утворюють його форми, це закiнчення та формотворчi афiкси. На вiдмiну вiд афiксiв корiнь не має чiтко закрiпленого за ним мiсця у словi. З нього може починатися слово {мiсто, 9рiд-н-ий), вiн може стояти пiсля префiкса чи двох префiксiв (на-род, воз-з'-єдн-а-ти) або поєднуватися з iншим коренем у складному словi (криг-о-лам). За особливостями вияву в спорiднених словах розрiзняють незв'язаний i зв'язаний коренi. Н е з в ‘ я з а н и й ( в i л ь н и й ) корiнь має здатнiсть до вiльного вияву свого морфемного статусу як у непохiдному, так i в похiдному словi. Наприклад, корiнь лiс- здатний виступати у словi лiс, що осмислюється у зв'язку з нульовим, або фонетично не вира- женим, закiнченням у називному вiдмiнку однини, i в похiдних словах лiсок, лiсовий, узлiсся, пролiсок, лiсник, лiсництво та в iнших спорiднених, до складу яких входять також словотворчi афiк- си й закiнчення. Бiльшiсть слiв мають вiльнi коренi. З в ‘ я з а н и й корiнь в сучаснiй мовi не може виявляти себе самостiйно, а лише в поєднаннi зi службовими, афiксаль- ними морфемами. Наприклад, слова вiдняти, пiдняти, розня- ти сприймаються як похiднi, але корiнь цих слiв зв'язаний, вiн не може виявити себе самостiйно, без префiкса, i виступає тiльки в похiдних словах.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/MORFOLOGIA/5_korin_slova_slova_spilnogo_korena.dhtml