КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/tvirspovid_jakim_ja_ujavljay_maybutne_ukraini.dhtml

	ТвIр-сповIдь Яким я уявляю майбутнє УкраÏни Дорога моя ненько! Рiдна Украïно! Квiтучий неповторний краю Моє серце, душа, душа моя переповнюються великою Любовю до тебе, до твоïх безмежних лiсiв i степiв, до унiкальноï неповторноï архiтектури, до народу, талановитого i щедрого, любязного й доброзичливого, добропорядного i чесного… Паралельно з любовю вживається в менi тривога. Чим вона викликана? Можливо, тим, що за полiтичними амбiцiями нашi державнi мужi забули про свiй люд?! А може, тим, що сьогоднi втрачено iдеали, знизився рiвень духовностi, поваги до людини, зокрема старшого поколiння?! Усе частiше на екранах телевiзорiв ми бачимо старенькi обличчя наших дiдусiв i бабусь, що захищали рiдну землю в далекому 1941-1945 роках, вiдбудовували державу пiсля страхiтливих воєнних рокiв, ставили ïï на ноги, бо безмежно бажали й дбали про своє майбутнє й життя своïх дiтей
 i що ж ми маємо? Смiхотворно з уст депутатiв Верховноï Ради звучать слова про пiдвищення пенсiй, про пiльги. Хотiлося б дiзнатися, чи є у них своï матерi й батьки, як вони живуть, чи задоволенi 500 гривнями, за якi можна прохарчуватися днiв 10. А далi що?
 Вибач, дорога моя матусю, за таку вiдвертiсть. Проте я переконала, що мовчати сьогоднi не треба. Необхiдно кожному з нас визначитися, що зробити для того, щоб Украïна стала могутньою державою. Я подумки звертаюсь до тих, для кого життя iснує лише у формi гривнi чи долара. Схаменiться, фiлософiя життя так, що кожному з нас” визначено не такий вже й довгий час перебування на землi. Це iстина, яка не потребує доказiв. То, може, ви отямитеся й будете працювати на державу, щоб забезпечити ïï майбуття. Згадайте своïх пращурiв. Вони були працьовитими людьми, любили землю, й вона вiдповiдала ïм сторицею. А коли треба було боронити ïï, забували про все: брали в руки граблi, коси, а то й просто камiння й грудьми вiдстоювали незалежнiсть, щоб забезпечити своïм внукам i правнукам щасливе життя.
 А ви, олiгархи, грошовi мiшки, чи забезпечите майбуття своïм нащадкам. Ви, мабуть, переконанi в тому, що грошi найбiльша сила на землi. Нi, шановнi панове! Грошi то тимчасове щастя. А ось духовнiсть то вiчне. Принижуючи одне одного, брешучи одне одному й народовi в цiлому, ви нагадуєте менi загнаного вовка. Я не заздрю вам, а спiвчуваю. Ви втратили мораль, духовнiсть. I якщо ви й надалi проторюватиме грошовi стежки, то про яке майбуття рiдного краю може йти мова .
 Однак я не песимiст. Переконана, що грошовий перерозподiл закiнчиться незабаром. Переможе здоровий глузд. Ми зрозумiємо, що рухає життя духовнiсть. I тодi розквiтне наш рiдний край.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/tvirspovid_jakim_ja_ujavljay_maybutne_ukraini.dhtml